Зима в БоневицiЯ приїхала в село, півдня провела на обох цвинтарях,фарбуючи хрести на рідних могилах.Оскільки срібна фарба ніяк не закінчувалась, а нести додому з цвинтаря якісь речі не рекомендують, то я помалювала ще кілька іржавих хрестів по сусідстві, бо ці могили вже нема кому відвідувати. На якусь мить мені стало тоскно, що колись наші могили чекає те саме, але що ж, такий світ.Потім я пішла на Ласки.Під гарною дикою грушею на схилі поставили стіл і лавки, а на самій груші висіла гойдалка.Я на ній погойдалася, згадавши, як це робиться, щоб розігнатись і злетіти якнайвище.А тоді пішла на саму гору, вже зарослу соснами, хоч сосни то не наше дерево.За фасадом лісу, де колись росли величезні гіркі черешні, була пустка - голий зруб. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|