Вiртуальна ненависть

Ненависть найогидніша тоді, коли її висловлюють, не дивлячись людині в обличчя і не показуючи власного.І ще коли ненависть маскується під дискусію.Не було б у мене Інтернету, я б і не знала про це.Я давно вже не задаю свого прізвища в пошук, бо з недавнього часу перед багатьма з нас поставила проблема: як захиститись від анонімного бруду й хамства й виробити від нього імунітет.Це політики й шоумени мають імунітет: чим більше галасу, тим краще.Головне, щоб їх пам"ятали.
Та коли йдеться про мене, я думаю тепер, куди це все нас заведе.Ми живемо в будинку зі скляними стінами і наше найінтимніше життя виставлене напоказ.Для того, щоб принизити нас якнайбільше.І загнані в глухий кут павуки всесвітньої мережі починають битися між собою.Апокаліпсис, мабуть, так і виглядає.Якийсь спонтанний неототалітаризм,спровокований найпростішими інстинктами.Але водночас утворюються вузькі спільноти,чиї інтереси не суперечать нікому, наприклад, спільноти любителів ірисів чи собак певної породи, чи гурманів.Їм дозволяють існувати, бо вони не здатні змінити світ.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.04.2012. Трави
• 29.04.2012. ***
• 27.04.2012. Захiд сонця
• 22.04.2012. Iнфантилiзм
• 21.04.2012. Iсторiя як детектив
• 20.04.2012. Недовiра
• 19.04.2012. Нове мiсто
• 16.04.2012. Свiтло
• 14.04.2012. Запах паски
• 13.04.2012. Старiсть храму
• 12.04.2012. Зима в Боневицi
• 09.04.2012. Антиутопiя
• 08.04.2012. Щоб вижити
• 07.04.2012. Цiлу нiч падав дощ...
• 05.04.2012. Вiртуальна ненависть
• 03.04.2012. Речi не на мiсцi
• 02.04.2012. Домашня бiблiотека
• 01.04.2012. Свiт, що не змiнився