Антиутопiя

Галина Пагутяк: литературный дневник

Місто, брудне й зруйноване, де живі торгують вбогими харчами, і все місто - це великий базар.Повсюди лежать мертві, на яких ніхто вже не звертає уваги.Єдиний шанс вирватися звідси, це мати квиток на потяг, який йде невідомо куди, головне, що подалі.У потязі - чисто й приємно.Провідниця вмовляє вдягнути уніформу, щось на зразок камізельки з сіро-синьої непромокальної тканини.Сюди не можна потрапити, вкравши квиток.Навіть у місті квиток означає певну недоторканність.
Це не вперше мені сняться антиутопії.Вони завжди тоталітарні.Не знаю, чи бувають інші.Відколи Томас Мор усе це придумав, так воно і є.Правда, він назвав це по-іншому - Утопія. Але ніхто не захотів там жити. Як і в Місті Сонця Кампанелли.Станіславів побудований за планом Кампанелли графом Потоцьким.Він не схожий ні на антиутопію, ні на утопію, однак звідси хочеться втекти відразу по тому, як приїдеш.



Другие статьи в литературном дневнике: