Сид Даун
Господи, невже це про мене )))))
про истеричек
...................
особенная прелесть у истеричек есть
они разносят ересь, но падкие на лесть
прелестные созданья, они с огнём в груди
потоками сознанья ошпарят- и сиди
с активностью маньяка, держа в головке месть
они в любую драку всегда готовы влезть
и въедливы как ванишь, то в смех, а то рыдать
один разок поманишь- потом не отогнать
http://www.proza.ru/2016/02/01/2269
Ви собі подумки скажете, мабуть, : "Ну й ну...
Дивна ця жінка, що вірить у мрію зів`ялу...
Дивна ця жінка...непевна якась...не така...
Світ цей для неї - якесь нереальне роздолля...
Цвітом лілеї тремтить у повітрі рука...
Воля у рухах, у серці...у зреченні воля..."
Холодом синім відсвічує озера сталь…
Жевріє щастя в багряних обіймах півоній...
Бути для неї УСІМ... І ховати свій жаль…
Ніжні слова розчиняють сльозини солоні.
Зрониться пісня і ляже собі горілиць ...
Вкриється цвітом , горошком або конюшиною.
Ноти високі крізь марево тіней і лиць
Вам проспівають - вона почувається винною...
Винною в тім, що цей сонячний світ не такий...
Винною в тім, що любов недоречна й невчасна...
Навіть у тому, що голос далекий Ваш і нетривкий,
в серці звучить – і не гасне. Не гасне. Не гасне…
...............
Теорию шести рукопожатий, согласно которой каждый житель планет знает каждого другого всего через пять общих знакомых,
в 1929 году обнародовал венгерский фантаст Фридеш Каринти. Впервые ее проверили американские психологи Стэнли Милгрэмом и Джеффри Трэверсом в 1969-м году. Тогда жителям одного города раздали 300 конвертов, которые через своих знакомых и родственников нужно было передать определённому человеку, живущему в другом городе. В итоге до адресата дошло 60 писем. Стэнли Милгрэм подсчитал, что в среднем каждый конверт прошёл через пять человек. Позже эксперимент был повторен учеными кафедры социологии Колумбийского университета при помощи электронной почты – тогда количество «шагов» составило 6,6.
Другие статьи в литературном дневнике:
