Рецензия на «Сивi етюди» (Шон Маклех)

" «Es is nichts… nichts…»*
(Останні слова Франца Фердінінда д’Есте)

Микола Хвильовий колись написав збірку романтично-красиву «Сині етюди» за яку заплатив найвищою ціною – життям пустивши собі до скроні кулю. Один з його опонентів написав на противагу живому романтизму Хвильового ідеологічно стерильну і кастровану збірку «Червоні етюди» за що теж заплатив вищу ціну отримавши кулю в потилицю у горезвісному 1937 році. На цьому бажання малювати етюди словами в українських літераторів урвалося. Хоча палітра Скіфії широка і тут малювати і малювати… Але літератори загірної Країни чомусь літературу перестали вважати одкровенням, за яке платять життям. А дарма. Як ми легко забуваємо, що чимало майстрів тексту за кожне слово платили найвищу ціну. Вони писали вірші своєю кров’ю – іноді буквально – як Сергій Єсенін. Нинішні автори пишуть знічев’я, заради розваги – іноді бавлячись в ті самі слова за право сказати які раніше платили життям. Час знецінення слова. Бідна Скіфія! Край сарматський… Коли ще тут так зневажали слово… За слово вбивали, бо його боялись. Зараз просто зневажають. "

И не только, им затыкают рот - высшему благу, самой ЖИЗНИ ! Все о чем Вы пишите - ПРАВДА !... которая, к сожалению бессмертна! А хотелось бы жить вечно, как СЛОВО, что дал нам все сущий во благо общения и продолжения РОДА человеческого...

Валентин Стронин   13.03.2013 16:05   •   Заявить о нарушении