Рецензия на «Червоне» (Петро Домаха)
Це класика, пане Петре. У мене навіть слів немає отак, одразу. Вражаюче оповідання. Досконале й правдиве у всіх вимірах. І душу перевертає. Тільки смерті двох собак - може, й забагато:) Ирина Мадрига 29.02.2012 13:13 • Заявить о нарушении
Прототип Павлини рубала не тільки собак, а й кидала сокиру й вила у чоловіка (ухилився), загнала грязну сапку в стегно йому. А коли "впустила" десяти літровий чавун на голову, то благовірного ледь відходили. Тут варто сказати, що він добряче прикладався до оковитої...
Дуже дякую, пані Ірино, за теплоту, за добрі слова. Петро Домаха 29.02.2012 18:44 Заявить о нарушении
Жах. Життя сюжетів не фільтрує. Мені про такі випадки надзвичайно важко писати. У мене вони також ніби недописані, те, що надто брудно, на що очі б не дивилися, що у власну психіку не вміщається, залишаю поза текстом.
Ирина Мадрига 29.02.2012 19:29 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
