Рецензия на «Людськi слова» (Шон Маклех)
На жаль. А слова вимовляють, коли думки думають. Не народжується людина з поганими думками, а набуває їх у реальному житті, хто раніше, якщо народиться небажаною дитиною, хто пізніше, через гру злої долі. Зрідка все життя залишаються люди добрими, коли на всі виклики долі не втрачають доброти і любові, ні в мислях, ні в словах, ні у діях. Але таких одиниці. Святі. Подібні до дерев чи горобчиків. Все проходить. Укрната Киевская 04.03.2016 01:00 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
