Рецензия на «Дякую тобi» (Ольга Моцебекер)
Добре, що Ви, Олю,записали реальні свідчення про післявоєнні роки. Тільки так і можна зберегти пам'ять народу. У кожної сім'ї є такі оповідки - тільки малих від них чомусь оберігають. А коли вже здатен зрозуміти - розповісти вже нікому - у прабабці було вісімнадцятеро дітей, а у бабці тільки брат і сестра - де п'ятнадцятеро? (голод? війна?) Дякую, що розворушили, Елена Иваницкая 23.11.2013 08:43 • Заявить о нарушении
Ті спомини очевидців тяжкі, тому не кожен має внутрішню готовність в них "занурюватися", але маємо пам'ятати. Щиро вдячна, що відгукнулися на цю розповідь.
Ольга Моцебекер 23.11.2013 18:37 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
