Рецензия на «Невже...» (Наташа Шевченко)
вiрш пригадав менi вираз - хто боїться смертi, той боїться i життя; словом, багато думок викликав Ваш твiр, Наталю, та головна з них (знову процитую чийсь вираз :) - страх постукав у дверi, любов вiдкрила, та на порозi нiкого не виявилось... ох, переплели Ви тут! Сергей Глянцев 11.11.2013 17:02 • Заявить о нарушении
Дякую, Сергію!
Інколи в мене закипає кров і не обов'язково на не справедливість в Україні. Нам Богом надано все, щоб жити добре. Чому ж ми такі дУрні? Наташа Шевченко 11.11.2013 20:58 Заявить о нарушении
А тоді, я дуже-дуже розумна дівчина )))
Оце собі наматеріалізувала )) Наташа Шевченко 11.11.2013 22:45 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
