Рецензия на «Кобилиця-Хонда» (Петро Домаха)
З Великоднем, пане Петре. Прочитала і замислилася. Дивним чином у Вашому оповіданні поєдналися брутальність з жалем. Не сказала б, що мені таке поєднання до вподоби:) Ну, та смак - штука індивідуальна. Історія ж, розказана Вами, тягне на роман. І, може, я й не права, але від того, що Ви вмістили її в оповідання, вона виглядає дещо схематичною, певною мірою, навіть не переконливою. Бракує, на мою думку, якихось важливих психологічних акцентів в образі Аліни. Ну, словом, не жіноче це оповідання:)))))) Ирина Мадрига 15.04.2012 08:46 Заявить о нарушении
Усе вірно зауважили, пані Ірино. Схематично й дуже стисло. Персонажі потребують детальнішого зображення.
Та нічого не вдієш. Дуже люблю коротку форму. М. Дочинець колись казав, що роман можна зібгати до оповідання, а новелу до афоризму. А може й направду спробувати вилізти з коротких штанців... Дякую щиро за увагу! Навзаєм із Великоднем! Світлих радісних днів і весняних сподівань! Петро Домаха 15.04.2012 10:54 Заявить о нарушении
Вибачайте, що втручаюся. Але не можу погодитися зі схематичністю! А щодо стислості, то її нам ще наш великий земляк Чехов заповідав.:) Не думаю, що з цього оповідання варто писати роман чи повість. Воно якнайкраще ілюструє головну метафору цього твору "Білу Кобилицю", яку дочка успадкувала від "Білого Жеребця" матері.
З Великоднем Вас, друзі! Валентин Лученко 15.04.2012 15:50 Заявить о нарушении
Цікава метафора Вам побачилася! Дуже дякую! Посміхнуло.
Із Великоднем, Валентине! Петро Домаха 15.04.2012 19:26 Заявить о нарушении
Дякую за вітання, пане Петре. І Вам, Валентине, дякую:)
Не будемо сперечатися. Оповідання вже є, а про можливість написання роману з цим сюжетом я лишень зробила припущення. Якийсь вправний писарчук може з цього зробити і непоганий сценарій для кіно. Аби тільки не забув вказати, в кого позичив ідею:) Я ж про те, що тема важка і читати про таке важко. Оце й усе. Ирина Мадрига 15.04.2012 19:34 Заявить о нарушении
Я і не збирався сперечатися) Висловити свою думку не означає сперечатися, чи не так? Тема важка, але читати мабуть варто. Особисто мені було цікаво ще раз зануритися у візуальний світ пана Петра.
Валентин Лученко 15.04.2012 21:23 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |