Рецензия на «про мрiю великооку» (Ганна Осадко)
ці діти сутінкових снів ці клопоти, ці нездійсненні мрії надії, як правило, марні у марево вплітаються дають йому ілюзію життя і вже якась кобіта ним вагітна проходить час і грубшає живіт, але пологів ніц, бо Майя плоду не дарує... Святослав Синявський 26.11.2011 19:52 Заявить о нарушении
затишного вечора, Святославе!
нехай збуваються твої мрії! Ганна Осадко 01.12.2011 19:20 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |