Иосиф Флавий 5 - написанные рецензии
На странице отображаются рецензии, опубликованные 05.2024 в обратном порядке с 2 по 1
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Рецензия на «Формула одиночества» (Марина Сидоренко)
Самотність,-- як і будь-які стани, -- є небажаною для нас, якщо ми прагнемо іншого... Окрім того, для людини з кожноі конкретної вікової групи, є певні стани, які вона повинна пройти обов"язково. Так дитину, практично, неможливо позбавити рухливісті. Юнака -- стану закоханості... Настає період, коли нам хочеться мати поряд з собою близьку людину. І самотність, тоді, сприймається як особиста трагедія.
Але не забуваймо того, що для самопізнання людині самотність, якраз, і необхідна...
Тому я, аби писав новелу з такою назвою, напевно, закінчив би іí наступним чином:
<<...Как прекрасно, что среди множества состояний, есть и такое -- порой труднодоступное -- как одиночество. Одиночество не случайное, не вынужденное, но осмысленное и продуктивное. Продуктивное, в плане познания самого себя. Своего места в Мире. Да самого Мира, пожалуй, тоже... Как понимаю я вас, отшельники, пустынники, философы...>>
І ввімкнув би пісню Дольского... :)
Але це, звісно, маючи за плечима, певний життєвий досвід.
Для молодої людини Ваша точка зору, безумовно, природна. А іí майстерна подача викликає схвалення!
Иосиф Флавий 5 06.07.2009 22:06 • Заявить о нарушении
Самотність,-- як і будь-які стани, -- є небажаною для нас, якщо ми прагнемо іншого... Окрім того, для людини з кожноі конкретної вікової групи, є певні стани, які вона повинна пройти обов"язково. Так дитину, практично, неможливо позбавити рухливісті. Юнака -- стану закоханості... Настає період, коли нам хочеться мати поряд з собою близьку людину. І самотність, тоді, сприймається як особиста трагедія.
Але не забуваймо того, що для самопізнання людині самотність, якраз, і необхідна...
Тому я, аби писав новелу з такою назвою, напевно, закінчив би іí наступним чином:
<<...Как прекрасно, что среди множества состояний, есть и такое -- порой труднодоступное -- как одиночество. Одиночество не случайное, не вынужденное, но осмысленное и продуктивное. Продуктивное, в плане познания самого себя. Своего места в Мире. Да самого Мира, пожалуй, тоже... Как понимаю я вас, отшельники, пустынники, философы...>>
І ввімкнув би пісню Дольского... :)
Але це, звісно, маючи за плечима, певний життєвий досвід.
Для молодої людини Ваша точка зору, безумовно, природна. А іí майстерна подача викликає схвалення!
Иосиф Флавий 5 06.07.2009 22:06 • Заявить о нарушении
Рецензия на «В долонях мокрих вiд сльози» (Марина Сидоренко)
Насправді, вихор пустоти,
Лиш на позір до нас байдужий --
З"являється, немов, знічого
Прямує --також-- в нікуди
Його мета, підступно-ниця,
У тому саме й полягає
Аби збентежити нам Душу,
Навіять спогади сумні
А на завершення,-- як вдасться,--
То змусити іще й страждати...
Тоді -- досягнуто мети,
Отримано, чого жадалось,
Оте спустошення Душі --
Для нього якісний пожиток.
Мандрує він, байдуже, далі
Вдивляючись в наступні жертви...
Проте, в нотатнику своєму,
Твою вже має він адресу
І, за найменшої нагоди,
Навідатися прагне знову.
Для відсічі де взяти зброї?
Яким же чином захиститись?
А спробуй стати "несмачною" --
Нехай той вихор пустоти
Не знайде тихого страждання.
А теплі, лагідні долоні
Тримають спокій та любов.
Він не погодиться одразу
І повертатиметься знову,
Та -- незнаходячи поживи --
Все ж буде змушеним ушитись...
Иосиф Флавий 5 05.07.2009 18:16 • Заявить о нарушении
Насправді, вихор пустоти,
Лиш на позір до нас байдужий --
З"являється, немов, знічого
Прямує --також-- в нікуди
Його мета, підступно-ниця,
У тому саме й полягає
Аби збентежити нам Душу,
Навіять спогади сумні
А на завершення,-- як вдасться,--
То змусити іще й страждати...
Тоді -- досягнуто мети,
Отримано, чого жадалось,
Оте спустошення Душі --
Для нього якісний пожиток.
Мандрує він, байдуже, далі
Вдивляючись в наступні жертви...
Проте, в нотатнику своєму,
Твою вже має він адресу
І, за найменшої нагоди,
Навідатися прагне знову.
Для відсічі де взяти зброї?
Яким же чином захиститись?
А спробуй стати "несмачною" --
Нехай той вихор пустоти
Не знайде тихого страждання.
А теплі, лагідні долоні
Тримають спокій та любов.
Він не погодиться одразу
І повертатиметься знову,
Та -- незнаходячи поживи --
Все ж буде змушеним ушитись...
Иосиф Флавий 5 05.07.2009 18:16 • Заявить о нарушении
Шановний Йосиф дякую за таку гарну пораду і чуйність, та іноді вихор зі сторони набирає підтримки:
Темні, люди хмарою, наче круки,
Крутяться навколо, чуючи поживу.
Злітаючись скликають схожих з собою,
Для більшої зграї, заради потіхи.
Щоб страшенний – навіжений,
Наче ритуальний танок танцювати.
А погравшись ДУШОЙ вдовіль
Кинуть ….. та ну їх.
Але чому ж кинуть, з часом подзвонять,
Подзвонять, зустріч призначать щоб в очі заглянуть.
Гарно б стати несмачною ніж всіма бажаною.
А ті крихти що зостались – в долоні зібрати
І коханій людині з вірою віддати.
В гармонії і любові разом, спільно душу відродити.
Серце, наче квітку тендітную
По пелюсточці, бережно розкрити.
З великою повагою Марина.
Марина Сидоренко 05.07.2009 20:15 Заявить о нарушении
Темні, люди хмарою, наче круки,
Крутяться навколо, чуючи поживу.
Злітаючись скликають схожих з собою,
Для більшої зграї, заради потіхи.
Щоб страшенний – навіжений,
Наче ритуальний танок танцювати.
А погравшись ДУШОЙ вдовіль
Кинуть ….. та ну їх.
Але чому ж кинуть, з часом подзвонять,
Подзвонять, зустріч призначать щоб в очі заглянуть.
Гарно б стати несмачною ніж всіма бажаною.
А ті крихти що зостались – в долоні зібрати
І коханій людині з вірою віддати.
В гармонії і любові разом, спільно душу відродити.
Серце, наче квітку тендітную
По пелюсточці, бережно розкрити.
З великою повагою Марина.
Марина Сидоренко 05.07.2009 20:15 Заявить о нарушении