Дмитрий Котков - полученные рецензии
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Страшно уявити, що пережили родини загиблих, ну просто в голові не вкладається: дитина поїхала чорт зна куди вчитися, а за чотири місяці додому надходить телеграма зі вбивчою новиною... жах.
Коли я вчилася на першому курсі, у сусідній (не люблю слово паралельній, краще вже бути сусідами, ніж паралелями) групі навчався хлопець з Тунісу. Вони його не любили, бо він їх дратував своїми звичками, небажанням розмовляти російською (навіть у вільний час намагався спілкуватися французькою, бо група та - французька філологія). Він незважав на правила розпорядку, прийняті у нас, міг спокійно посеред пари розмовляти по телефону або навіть їсти котлети. Звісно, спочатку було смішно, але потім дуже дратувало (в нас спільні семінари). Люди потім дивуються, звідки береться націоналізм й шовінізм. А все від небажання "понаєхавших" вчитися нашому життю. Я вважаю так: подобається жити як ти звик, то сиди вдома.
Алена Сидорова 25.06.2010 16:42 Заявить о нарушении
Ну той студент і справді влаштував "кришталевий полудень".
Дмитрий Котков 25.06.2010 17:16 Заявить о нарушении
Я кажу про дикі винятки й сірі маси імігрантів. Не лише у нас, а взагалом.
Алена Сидорова 25.06.2010 17:30 Заявить о нарушении