Рецензия на «Рушник» (Ёхан Леверда)
Шановний, Йохане! Читаю зі сльозами на очах... Бо перегукується з долею мого роду. Зимою 31 року дев"ятирічного батька із двома братами і бабусею ОГПУшники вигнали з хати на сніг -- живіть де хочете. Схиляю голову перед вашим дідом Миколою. Мені відомо, що таке тягати борті на 20 метрову височінь. А домотканні рушники і стьожки до віночків то рідкісна музейна річ нині. Хай щастить! Петро Домаха 19.05.2021 18:12 Заявить о нарушении
Шаноўны, Петро!
Дзякую Вам. Такі час быў. Дзікунства. Будзьма жыць! Ёхан Леверда 24.05.2021 22:13 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |