Рецензия на «Я приглашаю Вас на чай!» (Людмила Москвич)
А дідів покликати не гаразд? Авжеж, з нами чаєм не обмежитись, доведеться чарки лаштувати... хоча наші бабусі теж можуть наказати отакої... Ось злізу з лежанки, та почовгаю до вас, тоді взнаєте, чи краще турка незваний гість!!! Цвітут акації, ах заздрощі беруть. У нас тут хіба що проліски. Та в ніч на День Перемоги вибухнули бруньки черемшини... Отак, шановна пані Людміла! Станислав Бук 15.05.2013 23:51 • Заявить о нарушении
Как можно такого гарного хлопца не позвать? Приходите, Станислав Иванович, буду очень рада! И бокал хорошего домашнего вина налью и вареников налеплю с вишнями. В этом году у нас все поспеет раньше, чем обычно. Вот уже и клубника появилась на рынке не заморская, а своя родная,ранняя черешня на днях поспеет. Приходите, посидим, побалакаем, молодость вспомним. С симпатией.
Людмила Москвич 16.05.2013 08:59 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
