Рецензия на «Пепел одиночества» (Евгения Козачок)
Дякую автору за твір.Бере за душу... Чому ж з такої великої любові тільки одного синочка народили? Чому в наших сім'ях 1-2 дитяти? І втрату б легше було перенести, якби поряд неї були діти, щебетали онуки. Після голодомору боїмося народжувати. Це вже засіло в наших генах. Це вже навіть не усвідомлюється. Нина Ведула 27.12.2012 18:17 Заявить о нарушении
Дякую за свівчуття, розуміння, що завітали!!!
Така склалася доля у моєї героїні, що і дитина тільки одна і задишилася на старість років самотньою. А самотність - це біль та журба. Щастя, добра, миру, наснаги Вам і Вашому дому у 2013 році!!! З пошаною. Евгения Козачок 27.12.2012 19:59 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |