Рецензия на «Тому, що ти йе, кохання» (Петро Домаха)
напоїли.. нагодували.. наситили... Кохання - то оте дивовижне, загадкове, космічне пальне, що здатне трансформувати найміцніші/найсталіші субстанції світу, наших душ, переконань, уподобань, поглядів, принципів... Коли сіре та , іноді здавалося, безнадійне може бути наповнене гарячим та теплим лише від "тому, що ти є" Зайшла, Петре, на Вашу сторінку навмисне з наміром написати на електронку, що чекаю-чекаю-чекаю творів/Вашого пера/стилю/духу/настрою/глибинності/чому пауза !? Влучила :) :) З повагою... Мира Мора 11.01.2012 17:11 • Заявить о нарушении
Дякую, Іро!
Вражений потужними гарними словами, присвяченими коханню. Направду - космічне пальне. А паузи іноді варто робити, щоби поглянути на себе збоку. Петро Домаха 11.01.2012 23:31 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
