Рецензия на «Берест» (Петро Домаха)
ох...........як сумно... А потім сидітимуть за довжелезним столом, довго згадуватимуть господиню, на якій тримався цей двір, і ще багато вкрай важливих речей. Отих, які відкриваються тільки після смерті. гірка правда людей... дуже гармонійний твір, Петре.. читається одним подихом.. :) Мира Мора 02.03.2011 13:02 • Заявить о нарушении
Так, гірка...
Старенькі відходять і забирають із собою цілий світ. А нам гірко і сумно від того , що не збагнули його до кінця, не встигли. Дякую, Ірино, за теплоту. Петро Домаха 02.03.2011 18:09 Заявить о нарушении
кожна людина є цілим світом... великим...безмежним.. невіданим...
Мира Мора 02.03.2011 18:14 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
