Цiкава ономатопеяОноматопея - це процес вираження мовними засобами позамовних явищ, тобто відтворення у мові звуків природного походження. Наприклад, ква-ква або кумки-кумки, гав, няв, дзень-дзелень, бабах. Відповідно, утворюються дієслова квакати, кумкати, гавкати, нявчати, дзеленчати, бабахкати. І от що я спостерігаю. Попри однаковість природних звуків і тварин, речовин або явищ, з якими вони пов'язані, в кожній мові виникли свої, доволі різні "гав" та "няв". Я зробив маленьке порівняльне дослідження щодо води як надзвичайно поширеної речовини із скрізь однаковими властивостями. Якщо у воду щось кинути чи впасти, утворюються сплески і характерний звук. В українській мові є таке симпатичне слово "шубовсть". Мені завжди подобалося похідне від "шубовсть" дієслово "шубовснути" - тобто впасти у воду, зробивши сплеск: "шубовсть". Дивимося, як "чують" і відтворюють воду інші мови (вибачте, носії, якщо щось не так, працював за словниками, виправлення і доповнення вітаються і заохочуються). Отже, українська - шубовсть, шубовсь Бєларуська - боўць Російська - бултых Польска - plusk Чеська - plop Словацька - plop Албанська - pllum Хорватьська - bu; Німецька - plumps, platsch Англійська - plop, splash Італійська - plop Угорська - puff Далі можете пошукати самі, кого яка мова цікавить. ...А все то одне і те ж: вода та її голос - плеск - при падінні в неї предмету або тіла. Шубовсть! 2016 © Copyright: Максим Федорченко, 2016.
Другие статьи в литературном дневнике:
|