Цiкава ономатопея

Максим Федорченко: литературный дневник

Ономатопея - це процес вираження мовними засобами позамовних явищ, тобто відтворення у мові звуків природного походження.


Наприклад, ква-ква або кумки-кумки, гав, няв, дзень-дзелень, бабах. Відповідно, утворюються дієслова квакати, кумкати, гавкати, нявчати, дзеленчати, бабахкати.


І от що я спостерігаю.


Попри однаковість природних звуків і тварин, речовин або явищ, з якими вони пов'язані, в кожній мові виникли свої, доволі різні "гав" та "няв".


Я зробив маленьке порівняльне дослідження щодо води як надзвичайно поширеної речовини із скрізь однаковими властивостями.


Якщо у воду щось кинути чи впасти, утворюються сплески і характерний звук. В українській мові є таке симпатичне слово "шубовсть". Мені завжди подобалося похідне від "шубовсть" дієслово "шубовснути" - тобто впасти у воду, зробивши сплеск: "шубовсть".


Дивимося, як "чують" і відтворюють воду інші мови (вибачте, носії, якщо щось не так, працював за словниками, виправлення і доповнення вітаються і заохочуються).


Отже, українська - шубовсть, шубовсь


Бєларуська - боўць


Російська - бултых


Польска - plusk


Чеська - plop


Словацька - plop


Албанська - pllum


Хорватьська - bu;


Німецька - plumps, platsch


Англійська - plop, splash


Італійська - plop


Угорська - puff


Далі можете пошукати самі, кого яка мова цікавить.


...А все то одне і те ж: вода та її голос - плеск - при падінні в неї предмету або тіла. Шубовсть!


2016



Другие статьи в литературном дневнике: