***
Оксана Лозова
Ваш плащ
Чоловік, який подає Вам плащ,
Пильно-пильно погляне в очі.
Але що він сказати хоче? –
Чоловік, який подає Вам плащ.
Чоловік, який стереже Ваш плащ,
Буде поряд, але не близько,
Він підтримає товариство,
Чоловік, який принесе Вам плащ,
Ви у нього одна, одна ж...
І здається, усім це видно,
Але він віддалік посидить
Чоловік, який піднесе Вам плащ.
Чоловік, який не аж так, не аж...
Ви про нього не думали, ні! Ніколи...
Він не просто – навпроти, по той бік столу,
Він чекає, коли Вам подати плащ.
– Ваш?.... Плащ....
..............
А я выживу!
Любовь Сердечная
А я выживу, выживу, выживу!
Я уже выживала не раз!
Не умру, даже если увижу, Вы
С Вашей «новой» не сводите глаз.
Даже если услышу, как шепчете
Ей любовную чушь и муру,
Даже если обнимите плечи ей,
Всё равно, всё равно не умру!
Ни единая капелька жгучая
Не покинет отчаянных глаз,
Даже если… Я – кошка. Живучая.
Я уже выживала. Не раз…
.................
Другие статьи в литературном дневнике:
