Рецензии на произведение «Дещо про каву»
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Оооой! Як же прекрасно, аж в душі все перегортається, коли читаєш... чуттєво, романтично, просто неймовірно!!...
Юлианна Бойчук 25.05.2013 15:18 Заявить о нарушении
Напевне у цьому проступає спорідненість наших почувань.
Зичу щасливих зустрічей і щоб на світ поглядалося, опісля них, закоханим оком.
Сердечно дякую, пані Юліано!
Петро Домаха 25.05.2013 21:51 Заявить о нарушении
Щиро Вам дякую за такі теплі побажання, пане Петро!
Щастя Вам!)
Юлианна Бойчук 26.05.2013 18:35 Заявить о нарушении
И опять с удовольствием читаю Вас,всего доброго,
Веруня 24.09.2011 00:15 Заявить о нарушении
Ведь говорят, что "Думається та пишеться - допоки чується"
Удачи.
Петро Домаха 24.09.2011 10:55 Заявить о нарушении
Пане Петре!
Побалувати себе зранку Вашою вишуканою прозою, присмаченою лемкімською говіркою, то наче випити філіжанку доброї кави.
Дякую, за одержаний заряд енергії та бадьорості.
Щира Ваша шанувальниця,
Ладослава Идущая 15.07.2011 10:49 Заявить о нарушении
Вони дають і мені заряд енергії та бажання писати ще...
З пошануванням, Петро.
Петро Домаха 15.07.2011 18:12 Заявить о нарушении
Таке не забувається. Так же можно сказать про многие Ваши образные строчки, которые я смогла понять и запомнила прочитав переводы Анны. Витаю, Петро!
Дина Абилова 15.07.2011 09:07 Заявить о нарушении
Так рад что заглянули на страничку мою.
Спасибо.
По правде соскучился за Вашими новыми образными строчками.
Петро Домаха 15.07.2011 18:20 Заявить о нарушении
Доброго дня, Петро!
Потрапила на вашу сторінку несподівано, й з задоволенням зупинилася. Аромат кави у Львові, то не можна забути, як і чисте кохання.
Дякую Вам!
Олеся Янгол 13.07.2011 12:18 Заявить о нарушении
Радію, що не минули та відгукнулися.
Знаєте, львівського життя було якихось 10 місяців. Але вражень...
Вкарбувалося то все дуже моцно. Не забуду до самого скону.
Дякую сердечно!
Петро Домаха 13.07.2011 18:06 Заявить о нарушении
Дуже зворушливо! Справжня річ!!! То дуже потрібно так писати про кохання!
Валентин Лученко 03.07.2011 22:46 Заявить о нарушении
Ніби одночасно блискавицею вражені, брати і сестри по крові.
У вапших творах і відгуках, Валентине, давно відчуваю побратима.
Дякую!
Петро Домаха 04.07.2011 18:12 Заявить о нарушении
Мені так боляче стало, після прочитання Вашої історії. Так сумно! Ще й під настрій! Перша Любов не забувається. Вона живе у спогадах. Вічно живе! Мені так боляче, що я аж плачу!
Марианна Марианна 27.06.2011 23:07 Заявить о нарушении
То сльози не з очей Ваших, то із душі...
А мені, моїй, щемко стало й затишно.
Бо не один такий, значить.
Хто кохав, той зрозуміє...
Сердечно дякую Вам за чуттєвість та тепло.
Петро Домаха 28.06.2011 09:49 Заявить о нарушении
... ой верше мій, верше...
...так прикро-прикро, але ж
юж не стане сили вибратися-видертися вгору тима путаними стежечками, найти те місце, де із кучерявої густої папороті вив’юнюється з нори під скелею студененький верткий струмочок, що обіцявся перетворитися в буйну річку...
...верьховина моя далеко,
а горнятко кави щоранку – неодмінний початок нового дня...
живемо
Василина Иванина 25.06.2011 18:22 Заявить о нарушении
Живемо!
Навіть у споминах...
Чомусь пригадалися рядки Л. Костенко.
- А може спомин - це двалекий вирій, де вже посмертно гріється душа?
Зворушливий Ваш відгук.
Сердечно дякую!
Петро Домаха 25.06.2011 18:51 Заявить о нарушении
Файно. Щемливо і ностальгійно.
Проймає.
Василь Кузан 25.06.2011 10:39 Заявить о нарушении
І хоч багато літ спливло - а ніби вчора пережите...
Дякую п. Василю!
Петро Домаха 25.06.2011 15:45 Заявить о нарушении
Ваша проза, пане Петре, це той випадок, коли ... про щоб Ви не писали, зумієте написати так, що не можна відірватися...
А, якщо це про перше кохання...
...та ще про каву (яка вже мені лоскоче ніздрі))))))
то просто пісня...
Нажаль, рідко буваю на сайті.
Ще, обов'язково забіжу))
Сподобалося...ДУЖЕ
Брия Пишущая 24.06.2011 23:39 Заявить о нарушении
Так добре і приємно від теплоти Вашої.
Не зникайте надовго...
Петро Домаха 25.06.2011 15:41 Заявить о нарушении