Немного из Павла Глазового 9

Татьяна Столяренко-Малярчук
МОНПАНСЬЕ 

Леденцы купил Иван в коробкЕ пузатом.
Ходит, смотрит, возмущаясь — Гляньте-ка, ребята, 
Как же это «лампасе» слиплось воедино, 
Невозможно раздолбать, может в ступу кинуть?
Возвращает монпансье, крутит на ладони. 
— Ей же право, здесь все так, как у нас в районе.
Точно так начальство слиплось, все в одной упряжке - 
Кумовья, братьЯ, сваты, друзья по рюмашке.
Вот пойдите, попытайтесь навести порядок: 
Одного подковырнул — зацепил десяток…

МОНПАНСЬЄ

Леденці купив Іван ті, що у коробці.
Ходить смокче й примовля: — Подивіться, хлопці,
Як це кляте «лампасе» злиплося у купу.
Неможливо роздовбать, хоч клади у ступу.—
Повертає монпансьє, крутить на долоні.
— їй же право, тут усе, як у нас в районі.
Позлипалося отак все начальство к трясці:
Там брати, а там свати,
Там — дружки по пляшці.
Ось і спробуйте — підіть наведіть порядок:
Одного підковирнув — зачепив десяток.


Продолжение http://www.proza.ru/2010/03/11/626