Ювілейна ода в день св. Михайла
Ювіляру Олександру
в день св. Михайла,
що приходить на
білому коні
Не знаю скільки зим сплило,
Хіба ж то так важливо.
Та точно знаємо,
Що сталося те диво.
Михайла буйний кінь
Зірвався з пут і вершника поніс.
Щось з воза впало
На дорогу між коліс.
Який прокол,
Не встиг же дати навіть своє ім’я.
І нині, кожного
Нового первозим’я,
Мете тепер в долини купи снігу,
Шукаючи на білому сліди.
Недоглядів,
А чи далеко до біди.
От так-то – породив
І в світ згубив.
А міг же кинути
Жмуток соломи
Під бік тому малому.
І нащо то тепер шукати?
Наче все в порядку.
Те, що посіяв –
Зацвіло й дало плоди.
Без деяких нюансів
Усього в достатку.
Чого нема,
То тільки бороди.
Ото ж, піднімем тост:
„ За ювіляра ”,
За всіх , хто келихом підтримає:
„ За здраво ”*,
І за того, хто силиться ввійти
В шпаринку у вікні.
Тост: „ За заступника
На білому коні ”.
* - традиційний тост в Болгарії
21 листопада