Герман Гошкадор - написанные рецензии

Рецензия на «Котляревский Иван Франко» (Герман Гошкадор)

Котляревський

Орел могучий на вершку сніжному
Сидів і оком вдовж і вшир гонив,
Втім, схопився і по снігу мілкому
Крилом ударив і в лазур поплив.

Та груду снігу він крилом відбив,
І вниз вона по склоні кам'яному
Котитись стала — час малий проплив,
І вниз ревла лавина дужче грому.

Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завдаток сил багатий,
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

Герман Гошкадор   05.06.2010 22:36     Заявить о нарушении
Рецензия на «Доля Тарас Шевченко» (Герман Гошкадор)

ДОЛЯ
Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

— Учися, серденько, колись

З нас будуть люде, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

ДОЛЯ

Джерела тексту:

чистовий автограф у щоденнику Шевченка — запис від 9 лютого 1858 р. (ІЛ, ф. 1, № 104);

чистовий автограф у листі до М. С. Щепкіна від 10 лютого 1858 р. (ІЛ, ф. 1, № 8);

чистовий автограф у листі до М. М. Лазаревського від 22 лютого 1858 р. (ІЛ, ф. 1, № 164);

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 227).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата у «Більшій книжці» до циклу «Доля», «Муза», «Слава»: «1858. Нижній Новгород».

Датується за часом запису твору до щоденника Шевченка: 9 лютого 1858 р., Нижній Новгород.

Найраніший відомий текст — автограф у щоденнику Шевченка, куди його переписано з автографа, що не зберігся. 10 лютого 1858 р. поет переписав цей текст у листі М. С. Щепкіну, 22 лютого 1858 р. — у листі М. М. Лазаревському.

У 1858 р., не раніше 18 березня й не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав твір, виправивши рядок 16, до «Більшої книжки», текст якої остаточний. З «Більшої книжки» зробив список П. О. Куліш (ІЛ, ф. 1, № 87). /699/

Вперше надруковано в альманасі «Хата» (СПб., 1860. — С. 89), за «Більшою книжкою» без останніх чотирьох рядків. Повний текст вперше надруковано у збірці: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 618, за текстом щоденника.

За текстом альманаху «Хата» зроблено рукописні списки у збірках: «Сочинения Т. Г. Шевченка», 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 397); «Кобзарь», 1863 — 1867, Катеринослав (ІЛ, ф. 1, № 811, арк. 77 звор.).

У 1862 р. в журналі «Основа» опубліковано текст щоденника поета із автографом твору (№ 5. — С. 23); за цією публікацією виконано рукописні копії у збірках: «Кобзарь Тараса Шевченка» Д. Демченка (К., 1865), де переписано лише останні чотири рядки вірша (ІЛ, ф. 1, № 81, с. 153); у збірці невідомою рукою без назви й дати — ймовірно, другої половини XIX ст. (ІР НБУВ, І, № 7445); у збірці невідомою рукою без назви й дати (НМТШ, А-546). «Кобзар» 1866 року (невідомою рукою) містить два списки твору — за текстом щоденника і за текстом альманаху «Хата» (ІЛ, ф. 1, № 842, с. 206, 245).

Вірш «Доля» і два наступних — «Муза» й «Слава» — складають єдиний цикл, триптих. Тексти цих поезій записано в щоденнику під порядковою нумерацією — І, II, III. Зміст триптиха — поетичне осмислення пройденого шляху, свого призначення як митця, мети життя.

Герман Гошкадор   05.06.2010 22:30     Заявить о нарушении
Рецензия на «яблоки» (Алёна Загребельная А3)

Одно из моих любимых!

Герман Гошкадор   27.01.2010 00:25     Заявить о нарушении
Рецензия на «Миг» (Елена Панферова)

Елена(так и хочется сказать ПРЕКРАСНАЯ). Нет, не только хочется, я это и скажу!!!Прекрасная! Вы написали гениальное произведение. Пройдут года, новое поколение сменит моё поколение, но Ваше произведние будет и дальше продолжать радовать и удивлять всех-всех-всех!
В несколько строчек Вы умудрились впихнуть тааакой глубокий смысл! Брюнетки, блондинки, каштанки....они все не способны понять и даже постараться понять эти буквы!
"А я смотрю на его маленький трупик, и покаянно рассуждаю"-как трогательно, как горько, как честно!
Браво!
Моё почтение.

Герман Гошкадор   07.11.2009 01:13     Заявить о нарушении
Бездушный читатель стремится сплясать комаринскую у гроба несчастного, а Вы, Вы не такой, Вы рыцарь Печального Образа, Герман.
Спасибо, тронута (злопыхатели, не кидайтесь искать в этом слове нехороший смысл, а то!..)
Расцвевшая поздней георгиной в реверансе...

Елена Панферова   07.11.2009 09:04   Заявить о нарушении
Рецензия на «миниатюра 1» (Алексей Миллер)

Уважаемый автор, вот у меня к Вам вопрос появился. Зачем Вы пишите? Для чего? Неужели в эти строчки действительно вкладывался смысл? Откройте же его. Я понять не могу. Какой-то глупый сюжет, никакой морали, никаких вопросов и ..."Но одна никогда не уходила."- и что дальше??

Герман Гошкадор   07.11.2009 00:39     Заявить о нарушении