Не старайся

Татьяна Раевская: литературный дневник

Не старайся, уже не цепляет —
поржавели твои крючки.
А царапины все заживают,
а глаза закрывают очки.
Не старайся, ты видишь, не больно.
Мимо пули летят — не стреляй.
Улыбаюсь — значит довольна,
надоело — значит прощай.
Не старайся, напрасны попытки.
Все слова — это всё суета.
Я тебе напишу на открытке:
«Не цепляет. Целую. Пока»


Він так рідко приносив квіти,
що зів’яли її сади.
Ті сади, що хотіли жити,
заховали його сліди.
Заховали її кохання.
Оніміли палкі вуста …
Мабуть, зустріч була остання –
він не той і вона не та.
Блискавиця в серцях стихала.
Дика спека пішла на спад…
Надихає сьогодні кава
і улюблений шоколад.


Анастасия Дмитрук



Другие статьи в литературном дневнике: