Iван Низовий. 1993 год.

Татьяна Столяренко-Малярчук: литературный дневник

Вот и думай - что там о пророках в своих отечествах сказано...


Краси такої прагнула душа,
Й діждалася:
Освячена снігами,
Лежить земля первісно молода.
Вона іще не знає лемеша,
Чужими ще не топтана ногами –
Свого першопрохідця дожида.
У неї ще попереду віки,
Квітнева рунь і паморозь осіння,
І перший гріх, і наслідки гріха,
І свастик пазуристі павуки,
І всі комуністичні потрясіння,
І втрат людських статистика суха.
Вона іще не відає сама
Про соціальні прірвища і шрами
Кордонів,
Про палаючі фронти...
Лежить земля. Клопочеться зима.
Усе ганебне сховане снігами.
А на поверхні – царство чистоти!
1993



Другие статьи в литературном дневнике: