НІКА НОВІКОВА
.........
Про одну розмову за вином
.............
За усіх, хто любив не ту, за усіх, хто любив не так,
я сьогодні пила вино, я щаслива тепер, відтак
щось я знаю. Якщо вони не зібрали ще свій врожай,
я бажаю їм віднайти ту любов у собі, бажай
ти їм теж. Бо самотність ця - сотня років на одного.
Ну, любили вони не ту, ну, не знали вони цього,
ну, шукали любові скрізь, не шукали лише в собі.
Я сьогодні пила вино. Те вино, що тамує біль,
те вино, що гірке й сухе, те вино, що і є тепло.
І вода по плечах текла. І летіло крізь тіло скло:
може я серед тих - не тих. Може й ні, але ось рука,
та, в якій виноград важкий. Передай їм: любов легка.
