***
Ой сивая тая зозуленька.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в першому — красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в другому — ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому — дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Борис Мозалевский:
Мій кінь упав, і ворог наді мною,-
Ні щит не захистить вже, ні кинджал.
Вчорашній друг, підкравшись стороною,
Ціну своїй любові показав.
Злилося все у скреготі сталевім,
До неба зойк встає на толоці,
Від жаху поховались навіть леви,
Зіщулившись до розміру зайців…
Століття промайнули чи година?-
Не буде ні століть вже, ні годин.
Ми полягли, не ставши на коліна,
І ось іду на ворога один.
І він уже заніс холодне жало,
Та перш, ніж в серце вцілити мені,
Хай сп’є і він жаги мого кинджала,
Криваво захрипівши на коні.
За ним спішить розлючена підмога,
Мені привіт готує з-під щита.
А я один. Та ще зіниця Бога.
Та ще моя священна правота.
Другие статьи в литературном дневнике:
