Рецензии на произведение «Колесо»
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Добрий вечір, пане Петре!
Так давно не читала Ваших творів... Клацнула навмамай, і як вгадала!
Отримала надзвичайне задоволення.
Текс просто класика. Без перебільшення.
З теплом і повагою,
Наталя
Брия Пишущая 04.11.2011 00:02 Заявить о нарушении
Звісно то приємно чути, але до класики... шлях довгий і тяжкий.
Писалося ледь не 10 років тому, трохи перероблене.
Щиро дякую за тепло та увагу.
Удачі й відчуття щастя.
Петро Домаха 04.11.2011 18:19 Заявить о нарушении
Замечательный рассказ, уважаемый Пётр! Столько в нём сердца, любви и грусти! Как тут остаться равнодушной? никак...
Удачи Вам и вдохновения!
С уважением,
Анна
Анна Дудка 03.10.2011 07:54 Заявить о нарушении
Чудово
сподобалось
Дякую Вам
з повагою Олег
Олег Устинов 24.08.2011 10:38 Заявить о нарушении
Пані Ірина, написала Вам чудовий відгук. Щось краще навряд чи написав би. Тому приєднуються до кожного її слова) Щиро радію Вашому успіхові. Твір справді чудовий!
Валентин Лученко 23.08.2011 22:54 Заявить о нарушении
Відчуття, що не один, що є побратими, які налаштовані на ту ж хвилю, споріднено сприймають цей світ...
То багатого варте!
Петро Домаха 24.08.2011 09:50 Заявить о нарушении
Пане Петре, у Вашому есеї вчувається неквапна хода волів. Отака чудова монолітність ритміки, яка заворожує перспективою, що тягнеться кудись далеко, аж за обрій.
Твір високохудожній та ще й насичений цікавими фактами з історії.
Була б моя воля, я б його ввела до шкільних хрестоматій з української літератури. Це я не компліменти Вам пишу, це я так насправді думаю. І водночас дуже радію за Вас, бо такі твори не щодень вдаються, а тому залишаються в пам"яті не тільки автора, а й читача, навіть випадкового. Хай би випадковий потрапляв на цей твір, то, будьте певні, наступного разу він на Вашу сторінку вже заходитиме регулярно й залюбки. Винесіть цей твір на самий вершечок сторінки, хай би він був Вашою авторською візитівкою тут.
Ирина Мадрига 20.08.2011 12:11 Заявить о нарушении
Дуже дякую!
Про неквапну ходу круторогих...
Шестирічним пацаном допомагав батькові орати волами. На зворотах треба було хапати борозенного за коротенький мотузок і круто розвертатися. Батько заносив плуга. І там, на щойно зораній грядці, віл наступив мені на ногу. Я бачив як ботинок занурився у ріллю і чекав допоки той не переступить. Чомусь здавалося, що віл навмисне не квапиться...
Петро Домаха 20.08.2011 13:40 Заявить о нарушении
Евгений Рыбаченко 24.08.2011 08:38 Заявить о нарушении
Знаєте, тоді було не зовсім весело. Ступня посиніла добре, що без переломів обійшлося. А воли направду були чудові.Нашої української сірої масті. Їх тримали спеціально, щоб у кінці серпня возити на Сороченському ярмарку Гоголівських персонажів. Великі Сороченці ж близько - 12 км.
Ваші зауваги дуже слушні.
Тисну руку.
Шануймося.
Петро Домаха 24.08.2011 09:37 Заявить о нарушении
Евгений Рыбаченко 24.08.2011 09:53 Заявить о нарушении
Евгений Рыбаченко 24.08.2011 09:55 Заявить о нарушении
Колесо, лелеки – символи життя :)
Василина Иванина 19.08.2011 15:25 Заявить о нарушении
- А чи не захование було у спицях того колеса залізне правило кінематографу. Правило 24 кадрів перед оком.
Хто зна...
Щиро дякую, що не минаєте.
Петро Домаха 19.08.2011 16:25 Заявить о нарушении
Тільки б його не втратити, зберегти і передати далі...
Василина Иванина 19.08.2011 18:04 Заявить о нарушении