Жінка – це надувний автомат.
Сьогодні вона говорить французькою - мовою, що лоскоче сердце. А завтра раптом по-німецьки мовчить – жорстко, наче чоботом на горло.
Сьогодні її очі подібні до польських «лохів». А завтра я приміряю цю роль на себе.
Сьогодні голос звучить як Брітні Спірс упереміш із Земфірою. А завтра Рамштайн із ІвоБобулом
Сьогодні засмаглі короткі ноги, схожі на шоколадку Kinder, розгойдують колиску, заколисуючи все моє ППО. А завтра танцюють на цвинтарі домашніх тварин, де похований навіть не я.
Сьогодні гострі щиколотки, а завтра тату на всі очі.
Сьогодні ніжна бембі, а завтра скажена єхидна.
Сьогодні рівні пальчики тримають келих із звивистими бульбашками. А завтра тиснуть на курок своєї гітари із кричущою ватою.
І я набиваю рота, посміхаюся, жую і ковтаю уламки від жовтого утеплювача з протікаючого даху.
Я люблю йобнутих жінок, які мене вбивають.
#незнаомкас