Коментар читачки:
1. Приблизна дата створення методики “Хакерів сновидінь” та передтеч до них — це середина 70-х рр. Автори книги відомі тільки під ніками, але всю цю книгу навряд чи можна назвати містифікацією. Матеріал викладений в такій формі, яка може сприяти розвитку уяви навіть у тих людей, які вважали себе (часто помилково) нездатними до візуалізації.
2. Не є більш небезпечною, ніж трансцендентальна медитація. Мало з тим, ця методика краще працює у тих людей, чий підхід до життя є експериментальним, тобто тих, хто сприймає зміни з легкістю.
3. Чудова можливість більшою мірою усвідомлювати свої таланти та прокачувати їх.
Оптимально, звісно, під час практики робити щось відносно інтелектуальне.
4. Якщо ви вважаєте, що не маєте талантів, то є ймовірність того, що ви погано шукаєте (недостатньо ретельно перелічуєте неспробувані або раніше ігноровані вами форми активностей).
5. Наявність здатності абстрагуватися від наявної навколо реальності є в принципі корисною, тож не слід нехтувати медитативними прийомами й практиками. Проблема може виникнути в тих ситуаціях, коли в свідомості та життєвих обставинах індивіда є певна непослідовність.
Більшість сучасних коучів та гіпнопрактиків радить спочатку розв’язувати конфлікти в реальному житті, а вже потім займатися духовним зростанням. Насправді ситуація може бути дещо іншою: що менше очевидних проблем в зовнішньому (3D) житті, то більше життєвої енергії, уяви та уваги вивільняється на інші процеси, в тому числі отримання нестандартного життєвого досвіду.
6. Нестандартний життєвий досвід — це в тому числі такі комбінації подій, які можуть видаватися дивними або нетиповими з точки зору сприйняття основної соціальної референтної групи індивіда . При переході до іншої референтної групи ті самі події та дії вже не сприймаються як неприйнятні.
До прикладу, студент переводиться з одного театрального вишу до іншого. Стоїть перед ним завдання змінити себе, не зраджуючи собі.
Студент чи студентка спочатку механістично копіюють чужу поведінку й манери, а вже потім такі манера й поведінка стають їх невід’ємною часткою. Дуже часто (крім феноменальних випадків) вони забувають свої дитячі мрії (до прикладу, грати у великому театрі) і застосовують до себе критерії маленького містечка, що руйнує талант та підриває самооцінку.
NB! This is a short review of a cycle of books by Sergiy Izrigi (a practitian of lucid dreams). The book has to deal with methods of improving the imagination dynamics in various situations concerning lucid dreams and active imagination practice. This particular book is to be re-read from time to time since its content can be found/deemed to be inspiring and quite hands-on.