В будиночку під старою ялиною було спекотно, ароматно і гамірно-це радісний Лютий готував прощальну вечерю. Чого, питаєте, радісний? А чого б і не радіти, не кожний рік випадає нагода побути з друзями ще один, додатковий, день.
Так ось, на кухні було спекотно, ароматно і гамірно. Господар в поварському ковпаку і білому фартусі місив тісто на пироги-білий від борошна він посміхався і розповідав казку малим Мишенятам, які вже зробили домашні завдання і з цікавістю спостерігали за процесом приготування пирогів та інших смачних витворів кулінарного мистецтва. Мама Мишка була зайнята начинкою для пиріжків. Вони вирішили, що це будуть пироги з картоплею і грибами, з сиром, а також з вишнями і яблуками. Звідки, питаєте, візьмуться вишні? Так Лютий же чарівник і в його чарівній скриньці чого тільки немає, а щоб не знайшлося вишень?
Ну ось тісто готове. Залишаємо його в теплому місці, нехай підходить. Мама Мишка наказала своїм малим, щоб сиділи тихо, бо тісто не любить галасу.
Тісто потихеньку підходить, картопля з грибами досмажується, сир в голубенькій мисочці стоїть готовий...
Мама Мишка озирнулась навкруги, сплеснула лапками і почала наводити лад на кухні, бо ж після замішування тіста було трохи не прибрано.
А Лютий потихеньку почав збирати свій саквояж, бо ж за вечерею буде ніколи. Він склав зимові довгі вечори, холодні ночі, товстий прозорий лід зеленаво поблискував поруч зі снігом і бурульками. Хоча...Подумав-подумав і трохи снігу все-таки залишив Березню-ану ж захочеться братику побавитися в сніжки, а подарунок старшого брата тут як тут.
Слідом за льодком з бурульками Лютий поклав червоні сердечка, валентинки і різноманітні милі дрібнички, які дарують на День закоханих-наступного року стануть в нагоді, а у Березня є свої запаси.
Лютий прислухався-з вулиці було чути дзвінкий сміх Кузьки і трохи буркотливе бубоніння Рижого, бо ж холодно, а в нього лапки. Гості не з порожніми руками, бо ж не годиться проводжати друга просто так: тут і яскраві фотографії з веселих прогулянок, зі святкування Дня закоханих, зі Сніговиком, на річці, з Сорокою і Лисицею, біля годівниці з Синицями і Горобцями, на санках і лижах. А ще Кузька подарував шапку, шарфик і рукавички. "Сам зв'язав",-скромно посміхнувся. "І я допомагав",-поважно промовив кіт. "Ага, хоча б тим, що не грався клубком ",-зареготав Кузька.
Тим часом тісто готово, пора ліпити пиріжки. Рижий почимчикував до Мишенят розказувати різні баналюки-побрехеньки, а Кузька одягнув фартушок і поварський маленький ковпак і став до роботи-втрьох вони швиденько справляться.
Ой, як же смачно пахне! Перші пиріжки поблискують рум'яними бочками, пишаючись на святковому блюді. Мама Мишка встигла накрити стіл яскраво-білою скатертиною, натерти до блиску пихатий самовар, розставити чашки. А у наших кулінарів уже й пироги готові, можно і за стіл.
А на столі чого тільки немає! Сметанка, молочко, шоколадні цукерки, улюблена котяча смажена рибка...
За вечерею згадували пригоди, дивились фотографії, тато Мишка розповідав лісові новини, Мишенята про те, що робили в школі.
Аж ось Зозулька проспівала про те,що пора вже й збиратися, бо ж чуєте-дзвіночки срібно сміються-дзвенять, Весна з Березнем летять-поспішають.
Лютий посміхнувся, обійняв друзів і...його карета зникла в нічному небі, а в обійми до приятелів уже потрапив Березень, усміхнений блондин з зеленими очима.