Висока Агапе у інтуїтів. Ні, це не означає, що вони про себе не піклуються.
За наявності необхідних умов (тобто під час більш-менш спокійного періоду життя) високоагапічні інтуїти дбають про:
1. Список цілей. Дуже часто в блокнотах таких людей є або паузи, або коди, або ще якісь незрозумілі прогалини.
Припустимо, інтуїт-стратег Лондон може уявляти себе власником великої корпорації й постійно робити кроки в цьому напрямку. Потрапляючи під стосунки "повної протилежності" або "ревізійні" такий інтуїт-раціонал починає займатися "фортифікацією душі", а саме - починає не брати слухавку/зникати/переносити зустрічі/йти в інвіз у соцмережах.
Такі тези бачили у Ігоря Калінаускаса? Тепер додамо сюди високу Агапе. З цього випливає, що Джек добудовує свої романтику та естетику. Десь поза часом, у медитації, або в запалі гри (зазвичай "на інтерес", а не на гроші), Джек закриває інші потреби. Так, ця людина в нормі блискуче адаптується до змін, але...
Не апелюйте до моральних переконань Джека, якщо він/вона/вони вже травмовані.
Логіко-інтуїтивний екстраверт, втративши людину, якій довіряв, разом із цією людиною губить цілий Всесвіт. Ці люди дуже чисто бувають напрочуд добрими по відношенню до малознайомих. Ні, не аби справити враження, радше аби маленькими кроками рухатись до важливої мети.
Ось такі незрозумілі блокноти Підприємців (в американському варіанті - Фельдмаршалів).
2. "Активності всередині себе" - Лондон може пристрасно й палко оберігати свої плани та мрії. Найдивніше - те, що тактично Джек може видаватися розхлябаним, але коли починається дійсно "пікова напруга", ця особа на собі витягує увесь колектив.
Знайомі Джеки знають блискучі нові духовні практики на кшталт:
1. Написання епіграм заради фану
2. Створення комерційних слоганів на швидкість
3. Один із найбільш тверезих типів соціуму в нормі.
Замість літрболу обожнюють пейнтбол, більярд, покер, "мафію", квести всіх рівнів складності, реалітішоу. До прикладу, Джеки провінційні після незручностей з керівниками та сценаристами реалітішоу можуть "падати на дно сутінків душі" (а насправді шукають, як повернути повагу людей та знівелювати репутаційні збитки).
4. Працеголізм та вигорання, звісно, ризиком є завжди.
Недуальний партнер, який все ж-таки кохає або, як мінімум, поважає Лондона, пропонує якусь авантюру. "Мотивація незвіданим" дуже типова для певних соціонічних мікрогруп. І так, Джеки, як і інші логіки-екстраверти, "травмуються реальністю", але потім ацетихлонінові рецептори спрацьовують як карта Джокера, тобто те, що Логіко-Сенсорний Екстраверт назвав би маячнею, Лондон подає як манкий та захоплюючий екшн.
Повертаючись до Агапе. Науковці-Лондони - це пісня винахідливості. Те, від чого ниють та плачуть інші типи, для них є всього лише грою.
Самовдосконалення за чіткими внутрішніми (!) критеріями - це також гра.
*Ацетилхолін - природний нейромедіатор пам'яті. Сприяє консервації та відтворенню спогадів.
У випадку Логіко-Інтуїтивного Екстраверта - з ненульовою сумою.