У нас на лечебном факультете училась девушка, очень симпатичная. Но еле справлялась с усвоением учебного материала. Жила в общежитии. Была далека от научной и общественной жизни института.
В мужской среде ходила информация о её лёгкой коммуникабельности и вседоступности. Девчонка - хоть куда!
Рассказывали, что она ещё со школьных лет ходила вдоль трассы или стояла на плешке в позе "левое колено вперёд"...
По окончании медицинского института эта девушка пошла на комиссию по распределению. Там члены комиссии прямо в лоб спросили про её профессиональные навыки:
- Что вы умеете и к чему у вас склонности?
А она прямо ответила членам комиссии:
- Я трахаюсь хорошо...
В итоге девушка быстро продвинулась по служебной лестнице, стала главным врачом.
А теперь сидит она в Мини-стервстве...
И ведь, зараза такая, всё умеет и со всем справляется!
Вы спросите меня, а откуда я всё это так подробно знаю?
А просто я был... председателем той комиссии...
(Публикация повторная)
Ліве коліно вперед!
У нас на лiкувальному факультеті вчилася дівчина, дуже симпатична. Але ледве справлялася із засвоєнням навчального матеріалу. Жила в гуртожитку. Була далека від наукового і суспільного життя інституту.
У чоловічому середовищі ходила інформація про її легкої комунікабельності та вседоступності.
Дівчисько - хоч куди!
Розповідали, що вона ще зі шкільних років ходила вздовж траси або стояла на плішку в позі "ліве коліно вперед"...
Після закінчення медичного інституту ця дівчина пішла на комісію з розподілу. Там члени комісії прямо в лоб запитали про її професійні навички:
- Що ви вмієте і до чого у вас схильності?
А вона прямо відповіла членам комісії:
- Я трахаюсь добре...
У підсумку дівчина швидко просунулася службовими сходами, стала головним лікарем.
А тепер сидить вона в Міні-стервстві...
І адже, зараза така, все вміє і з усім справляється!
Ви запитаєте мене, а звідки я все це так докладно знаю?
А просто я був...
головою тієї комісії...