РОЗДІЛ 1. НАЙДАВНІША ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.
2,5 – 3 млн років тому. Людина відокремилася від світу тварин.
3 – 2,5 млн - 10 тис.рр.
до н. е. Давньокам*яний вік.
10 тис. – 6 тис. років
до н.е. Мезоліт. Середньокам*яний вік..
6 тис. – 3 тис. років
до н.е. Неоліт. Новий кам*яний вік.
3 тис.- 2 тис. років
до н. е. Енеоліт. Міднокам*яний вік.
2 тис. – поч. І тис. рр.
до н.е. Бронзовий вік.
Кінець 2 тис. р. до н.е. –
ІУ ст. до н.е. Ранній залізний вік.
3500 - 1400 р. до н.е. Трипільська культура.
Х – УІІ століття до н.е Північне Причорномор*я. Проживання кімерійців.
Сер.УІІ – ІІІ ст. до н.е. Скіфські держави. Велика Скіфія.
ІІ століття до н.е. –
ІУ століття н.е. Розселення сарматських племен.
УІІ – У століття до н.е. Грецькі поселення на чорноморському узбережжі.
Близько 480 р.до н.е. -
ІУ століття н.е. Існування Боспорської держави.
107 рік до н.е. Повстання рабів під керівництвом Савмака у Бос-
порському царстві.
ІІ – УІІ століття н.е. «Велике переселення народів».
453 рік н.е. Смерть Аттіли. Розпад держави гунів.
ІІІ століття н.е. Початок розселення слов*янських племен.
УІ – УІІ століття н.е. Виділення східних, західних, південних слов*ян.
552 рік. Перша згадка про слов*янську державу князівство
Божа.
550 – 600 рр. Збудування м.Києва братами Києм, Щеком, Хори-
вом та їх сестрою Либідь.
РОЗДІЛ 2. УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК РАННЬОФЕОДАЛЬНОЇ
ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ.
862 р. Запрошення новгородцями «варягів» - Рюрика з
дружиною.
882 р. Об*єднання князем Олегом Новгорода і Києва.
Утворення держави Київська Русь.
882 - 912 рр. Князювання у Києві Олега.
907, 911 рр. Походи дружин князя Олега на Візантію. Укладе-
ння договорів між Руссю і Візантією.
912 - 945 рр. Князювання у Києві Ігоря.
945 – 957 рр. Регенство княгині Ольги при малолітньому князі
Святославі.
946 рік. Похід княгині Ольги проти деревлян. Придушення
першого на землях України народного повстання.
968 рік. Похід військ Святослава на Дунайську Болгарію.
957 - 972 рр. Князювання у Києві Святослава Ігоревича.
972 рік. Загибель князя Святослава в бою з печенігами біля
Дніпровських порогів.
972 – 978 рр. Князювання у Києві Ярополка Святославича.
978 – 1015 рр. Князювання у Києві Володимира Святославича.
Період найбільшої політичної могутності держави.
988 рік. Введення християнства на Русі.
989 – 996 рр. Спорудження у Києві кам*яної Десятинної церкви.
1015 – 1019 рр. Боротьба за княжий престол між синами Воло-
димира. Вбивство князем Святополком (Окаяним)
своїх братів Бориса і Гліба.
1019 – 1054 рр. Князювання у Києві Ярослава Володимировича
(Мудрого).
1015 – 1016 рр. Створення першого своду юридичних законів на
Русі - «Правди Ярослава».
1017 – 1037 рр. Спорудження у Києві Софіївського собору і нового
укріпленого центру - «Міста Ярослава».
1054 рр. Розподіл християнської церкви на римо –католи-
цьку і греко – православну.
1097 рік. Княжий з*їзд у Любечі, який започаткував феода-
льну роздрібленність Київської Русі.
1113 рік. Повстання міських ремісників і смердів у Києві
проти посилення феодального гноблення.
Покликання на київський престол Володимира
Мономаха.
1113 – 1125 рр. Князювання у Києві Володимира Мономаха.
1126 – 1132 рр. Князювання у Києві Мстислава Володимировича.
1185 рік. Похід сіверського князя Ігоря Святославича проти
половців. Розгром його дружини половецьким
ханом Кончаком.
1185 рік. Створення «Слова о полку Ігоревім» - видатного
пам*ятника давньоруської літератури.
1187 рік. Перше літописне згадування назви «Україна» від-
носно південноруських земель.
1202 рік. Заснування німецькими рицарями Ордену меченосців.
1199 – 1205 рр. Князювання Романа Мстиславича. Об*єднання Во-
лині, Галиччини і Київської землі.
1223 рік, 31 травня. Поразка руських військ у битві з монголо –татара-
ми на річці Калка.
1237 рік. Створення Лівонського Ордену у Прибалтиці.
1237 – 1238 рр. Завоювання монголо-татарами Південно – Східної
Русі (Рязанського, Володимиро-Суздальського, Мос-
ковського та ін. князівств)
1238 - 1264 рр. Князювання Данила Романовича Галицького.
1240 рік, 15 червня. Перемога новгородського князя Олександра Яро-
славича над шведськими завойовниками на р. Нева,
за що отримав назву «Невського».
1240 рік, листопад -
6 грудня. Облога і розорення Києва військами хана Батия.
РОЗДІЛ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО.
1241 рік. Вторгнення і розорення Галицько - Волинського
князівства монголо-татарами. Просування завойов-
ників на територію Польщі, Угорщини, Моравії.
1242 рік, 5 квітня. Розгром новгородським князем Олександром Нев-
ським німецьких рицарів на льоду Чудського озера
(Льодове побоїще).
1242 рік. Заснування монголо-татарами держави Золота Орда
з центром Сарай на Волзі.
1253 рік. Коронація у Дорогичині Данила Галицького посла-
ми римського папи Інокентія.
1264 – 1301 рр. Князювання у Галичині сина Данила Романовича
- Лева Даниловича.
1301 – 1308 рр. Князювання сина Лева Даниловича Юрія І. Об*є-
днання Галичини і Волині.
1308 рік, 13 травня. Перша згадка про козацтво у хроніці м.Судак.
1323 – 1340 рр. Князювання у Галицько-Волинській Русі Болесла-
ва Юрія ІІ. З його смертю закінчився рід Романо-
вичів і фактично перестала існувати Галицько-
Волинська держава.
РОЗДІЛ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ ТА ЛИТВИ
(ХІУ - ПЕР. ПОЛ. ХУІІ СТ.СТ)
1340 рік. Захоплення Волині литовським князем Любартом
сином Гедиміна.
1362 – 1363 рр. Захоплення Києва, Поділля, Перяславщини литов-
ським князем Ольгердтом.
1387 рік. Захоплення Галичини Польщею і включення її до
польського королівства.
1452 рік. Ліквідація Польщею Волинського князівства і
включення його до польского королівства.
1380 рік, 8 вересня. Куліковська битва. Перемога військ московського
князя Дмитра Івановича ( Донського) і початок
звільнення Південно- Східної Русі від влади Золо-
тої Орди.
1385 рік, 14 серпня. Кревська унія. Об*єднання Польского королівства
і Великого князівства Литовського.
1410 рік, 15 липня. Грюнвальдська битва. Розгром Тевтонського ор-
дену об*єднаними литовсько – польско - руськими
військами.
1430 – ті роки. Утворення Кримського ханства.
1475 рік. Вторгнення турецьких військ до Криму. Захоплен-
ня Кафи і Судака. Встановлення васальної зале -
жності Кримського ханства від султанської Туре-
ччини.
1480 рік. Звільнення Південно - Східної Русі від гноблення
і залежності золотоординців.
1490 рік. Селянське повстання в Галичині під керівництвом
селянина Мухи.
1525 – 1583 рр. Роки життя Івана Федорова - російського та укра-
їнського першодрукара.
РОЗДІЛ 5. КОЗАЦТВО В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.
1552 рік. Заснування на дніпровському острові Хортиця За-
порізької Січі Дмитром Вишневецьким (козаком
Байдою).
1557 рік. Прийняття «Устава на волоки».
1569 рік, 1 липня. Люблінська унія, яка об*єднала Польске королів-
ство та Велике Литовське князівство у Річ Поспо-
литу. Приєднання до Польщі Київщини, Волині
Підляшшя, Брацлавщини.
1572 рік. Засновано реєстрове козацтво. Вперше 300 коза-
ків-запорожців було прийнято на державну служ-
бу Речі Посполитої.
1574 – 1647 рр. Роки життя Петра Могили - церковного та куль-
турно-просвітницького діяча.
1573 - 1574 рр. Видання першої друкованої книги у Львові
«Апостола» Іваном Федоровим та його першого
на східнослов*янских землях «Букваря».
1578 – 1599 рр. Діяльність у м.Острог друкарні, заснованої князем
Костянтином Острозьким.
1585 – 1586 рр. Організація перших братств у Львові.
1590 – 1593 рр. Козацько-селянське повстання під проводом
К.Косинського. Його підступне вбивство влітку
1593 р. під час переговорів з шляхтою.
1594 – 1596 рр. Козацько-селянське повстання під проводом Севе-
рина Наливайко.
1595 – 1657 рр. Роки життя славнозвісного політичного, військо-
вого і державного діяча гетьмана України Бог-
дана-Зіновія Хмельницького.
1596 рік, 6 жовтня. Брестська церковна унія. Активізація католицької
релігії на українських землях.
1606 – 1607 рр. Селянська війна під проводом Івана Болотнікова
та участь у ній населення Чернігово-Сіверщини та
Слобожанщини.
1616 рік. Здобуття запорозькими козаками на чолі з геть-
маном реєстрового козацтва Петром Сагайдачним
турецької фортеці Кафа (Феодосія). Звільнення
великої кількості невільників.
1622 рік. Смерть гетьмана реєстрового козацтва Петра Ко-
нашевича Сагайдачного.
1625 рік . Козацько-селянське повстання під проводом Мар-
ка Жмайла. Куруківський договір.
1630 рік. Козацько-селянське повстання під керівництвом
Тараса Федоровича (Трясила).
1635 рік. Козацьке повстання на чолі з Іваном Сулимою
та Павлом Бутом. Зруйнування фортеці Кодак.
1637 рік. Козацько-селянське повстання на чолі з Павлом
Бутом (Павлюком).
1638 рік. Козацько-селянське повстання на чолі з Яковом
Острянином, Дмитром Гунею та Скиданом.
1638 рік, 30-31 травня. Битва повстанців з польськими каральними заго-
нами під Жовнином. Перехід загону повстанців
під керівництвом Я.Острянина на територію Мос-
ковської держави. Заснування Слобожанщини.
1644 -1649 рр. Виступ повстанців на Прикарпатті на чолі із
Степаном Солинкою. Початок руху опришків.
РОЗДІЛ 6. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕР. ХУІІ СТ.
УТВОРЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ.
1648- 1654 рр. Національно-визвольна боротьба українського
народу проти польсько-шляхетського панування.
1648 рік, 21 січня. Повстання козаків на чолі з Богданом Хмельни-
цьким у Запорізькій Січі. Початок визвольної
боротьби українського народу за незалежність.
1648 рік. 30 січня - Гетьманування в Україні Богдана-Зіновія Хмель-
1657 рік, 27 липня. ницького.
1648 рік, 5-6 травня. Перемога повстанців під Жовтими Водами.
1648 рік, 16 травня. Розгром польсько-шляхетської армії під Корсунем.
1648 рік, 13 вересня. Розгром повстанським військом польської шляхти
під Пилявками.
1649 рік, 5-6 серпня. Розгром армією Б.Хмельницького польсько-шля-
хетського війська під Зборовом.
1649 рік, 8 серпня. Підписання Зборівського мирного договору. Ство-
рення Богданом Хмельницьким незалежної дер-
жави Україна.
1651 рік. 9-11 лютого. Героїчний захист козаками м. Красне. Загибель
полковника Данила Нечая.
1651 рік, 18-30 червня. Битва під Берестечком. Поразка повстанського
війська Б.Хмельницького.
1651 рік, 18 вересня. Білоцерковський мирний договір. Зменшення ко-
зачого реєстру до 20 тис. людей.
1652 рік, 22-23 травня. Розгром військом Б.Хмельницького польсько-шля-
хетської армії під Батогом.
1653 рік, 1 жовтня. Рішення Земського Собору у Москві про вклю-
чення України до складу Росії та оголошення
війни шляхетській Польщі.
1654 рік, 8 січня. Переяславська Рада. Прийняття рішення про об*-
єднання України з Росією.
1654 рік, 21 березня. «Березневі статті» Б.Хмельницького - договірні
умови входження України до складу Російської
держави на правах автономії.
1654 - 1667 рр. Війна Росії проти шляхетської Польщі.
1757 рік, 27 червня. Смерть гетьмана України Богдана-Зиновія Хмель-
ницького.
1657 рік, серпень - Перше гетьманство Юрія Хмельницького.
жовтень.
1657 рік, жовтень - Гетьманство Івана Виговського.
1659 р.
1658 рік, 6 вересня. Підписання І.Виговським з польським королем
Гадяцького договору про входження України на
правах автономії до Речі Посполитої.
1659 -1663 рр. Друге гетьманство Юрія Хмельницького.
1659 рік, 17 жовтня. «Переяславські статті» Юрія Хмельницького, в
яких він відступив від «Березневих статей» Бог-
дана Хмельницького.
1659 - 1675 рр. Періодичні походи запорізьких козаків під керів-
ництвом кошового отамана Івана Сірка проти
польських, турецьких, кримських завойовників.
1660 рік, 18 жовтня. Слободищенський трактат - угода між гетьманом
Юрієм Хмельницьким і польським урядом про
перехід України під владу Речі Посполитої. Роз-
поділ України на Правобережну і Лівобережну
частини.
1663 рік, червень - Боротьба за гетьманство між козацько-старшин-
липень. ськими угрупуваннями А.Сомка, І.Золотаренка,
І.Брюховецького.
1663 – 1668 рр. Гетьманство на Лівобережній Україні Івана Брю-
ховецького.
1663-1665 рр. Гетьманство на Правобережній Україні Павла
Тетері.
1666 – 1676 рр. Гетьманство на Правобережній Україні Петра
Дорошенка.
1667 рік, 30 січня. Андрусівське перемир*я між Росією і Річчю По-
сполитою на 13,5 років.
Лівобережна Україна залишалася у складі Росій-
ської держави, а Правобережна (крім Києва) - у
складі Речі Посполитої.
1667 – 1671 рр. Селянська війна в Росії під керівництвом Степа-
на Разіна. Участь в ній українських козаків та
селян.
1672 – 1687 рр. Гетьманство на Лівобережній Україні Івана Са-
мойловича.
1677 - 1681 рр. Третє гетьманство Юрія Хмельницького в Укра-
їні, яке проголосила султанська Турція.
1677 - 1681 рр. Російсько-турецька війна за Правобережну Україну.
1681 рік, 13 січня. Бахчисарайський договір між Росією, Туреччиною
і Кримським ханством про 20 –річне перемир*я.
Визнання акта приєднання Лівобережної України
до Росії. Частина Київщини і Поділля залиши –
лися під владою Туреччини.
1686 рік, 6 травня. «Трактат про вічний мир» між Росією і Польщею.
Річ Посполита визнала приєднання Лівобережної
України і Києва до Росії. Частина Правобережної
України опинилася у складі Польщі, Подолія -
під протекторатом Туреччини.
РОЗДІЛ 7. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ
РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛ. ХУІІ – ХУІІІ СТ.СТ.
1687 р., 25 липня. Козацька рада на р.Коломак. Обрання гетьманом
України Івана Мазепи. Коломакські статті - дого-
ворні умови між козацькою старшиною і пред -
ставниками царського уряду.
1690 – 1697 рр. Визвольний Рух на Правобережній Україні під ке-
рівництвом Семена Палія.
1700 р., 1 січня. Введення в Росії нового літочислення.
1700-1721 р.р. Північна війна між Росією та Швецією за вихід
Росії до Балтійського моря.
1700-1745 рр. Роки життя Олекси Довбуша - народного героя,
борця проти соціального пригнічення на Прикар-
патті.
1701 р., листопад. Універсал гетьмана І.Мазепи про введення у його
володіннях дводенної панщини.
1702-1704 рр. Визвольний рух на Правобережній Україні під
проводом С.Палія, С.Самуся, А.Абазіна, З.Іскри.
1707-1708 рр. Селянсько-козацька війна в Росії під проводом
К.Булавіна. Участь в ній українських селян і
козаків.
1707 р. Таємна угода гетьмана І.Мазепи з польським ко-
ролем С.Лещинським і шведським королем Кар-
лом ХІІ про розторгнення державницьких відно-
син з Росією і повернення України до Речі По-
сполитої.
1708 р., липень. Страта гетьманом І.Мазепою В.Кочубея та
І. Іскри за їх донос Петру І.
1708 р.,жовтень. Перехід гетьмана І.Мазепи на бік Карла ХІІ.
1708 р., листопад. Зруйнування російськими військами под коман -
дуванням О.Меншикова м.Батурина. Перенесення
гетьманської столиці до м.Глухів.
1708 р.,листопад-1722 р. Гетьманство в Україні І. Скоропадського.
1709 р., 27 червня. Перемога російської армії під керівництвом царя
Петра І у Полтавській битві.
1709 р., 22 серпня. Смерть гетьмана І.Мазепи у м.Бендери.
1710 р., квітень. Обрання в м.Бендери частиною козаків гетьма -
ном П.Орлика.
1711 р. Заснування запорозькими козаками Січі в Олеш-
ках.
1711 р. Похід загонів П.Орлика разом з військами крим-
ського хана на територію України та їх розгром
спільними російсько - українськими військами.
1712 р. Створення конституції-угоди між козаками і
П.Орликом (Вивід прав України).
1722р., 2 квітня. Царський указ про створення Малоросійської ко-
легії - органа управління Лівобережної України.
Існувала до 1727 р.
1722-1723 рр. Гетьманство Павла Полуботка на Лівобережній
Україні.
1722-1794 рр. Роки життя Г.С.Сковороди - українського поета
і філософа.
1727-1734 рр. Гетьманство на Лівобережній Україні Д.Апостола.
1734 р. Повстання гайдамаків на чолі з Верланом проти
польсько-шляхетського панування на Правобереж-
ній Україні і гайдамацького загону Сави Чалого
у Подністров*ї.
1734-1738 рр. Поширення антифеодального гайдамацького руху
на Правобережній Україні під проводом Жили,
М.Гриви, З.Харко, А.Рудя.
1740 р. Антифеодальна боротьба гайдамацьких загонів на
Полтавщині під керівництвом Д.Гаркуші та І.Сте-
ценка.
1745-1760 рр. Спорудження у Львові собора св.Юра (архітек -
тор Б.Меретин).
1750-1764 рр. Гетьманство К.Розумовського на Лівобережній
Україні.
1752-1755 рр. Спорудження у Києві царського Маріїнського
палацу (архітектори Ф.Б.Растрелі, І.Ф.Мічурін).
1760 р., 22 квітня. Універсал гетьмана К.Розумовського про обмеже-
ння переходу селян на Лівобережній Україні. За-
кріпачення українського селянства.
1762-1796 рр. Царювання Російської імператриці Катерини ІІ.
1762-1775 рр. Гетьманство Петра Калнишевського у Новій Січі.
1763 р., 10 грудня. Повне закріпачення селянства в Україні.
1764 р., 10 листопада. Ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні
і створення Малоросійської колегії - органу уп -
равління Україною (проіснувала до 1786 р.).
1768 р., травень. Початок «Коліївщини» - народно-визвольного
руху проти шляхетської Польщі на Правобереж-
ній Україні.
1768 р., червень-липень. Визвольні походи гайдамацьких загонів під керів-
ництвом М.Залізняка, С.Неживого, П.Тарана,
М.Швачки, О.Журби, І. Бондаренка та ін.
1768 р., грудень. Антифеодальні виступи козацтва проти старшини
на Запорізькій Січі.
1769-1838 рр. Роки життя І.П.Котляревського – українського пое-
та, письменника, громадського діяча.
1772 р., 5 серпня. Перший розподіл Польщі. Приєднання Східної
Білорусії до Росії, Галичини - до Австрії.
1773-1775 рр. Селянська війна в Росії під керівництвом Оме -
ляна Пугачова. Участь в неї українських селян.
1774 р., 10 липня. Кючук-Кайнарджийський мирний договір між
Росією і Туреччиною. До Росії відійшла части-
на Керченського півострова, Азов, Кінбурн, зе-
млі між Дніпром та Південим Бугом. Туреччина
визнала незалежність Кримського ханства.
1775 р., 3 серпня. Царський Маніфест про знищення Запорізької
Січі. Заслання П.Калнишевського та старшин.
1775-1828 рр. Існування Задунайської Січі.
1783 р., 8 квітня. Приєднання Кримського ханства до Росії.
1783 р., 3 травня. Царський указ про закріпачення селян Лівобе -
режної та Слобідської України. Введення подуш-
ного податку.
1787-1835 рр. Роки життя Устима Кармалюка – народного ва -
тажка у боротьбі проти самодержавства на Пра-
вобережній Україні.
1789-1790 рр. Селянське антифеодальне повстання у с.Турбаях
на Полтавщині.
1790-1865 рр. Роки життя П.П.Гулак-Артемовського - українсь-
кого письменника, поета, громадського діяча.
1792 р. Переселення Чорноморського козачого війська
на Кубань.
1793 р., 27 березня. Другий розподіл Польщі. Приєднання до Росії
Правобережної України.
1795 р. Третій розподіл Польщі. До складу Росії увій -
шли Західна Волинь, Західна Білорусія, Литва і
Курляндія. Ліквідація Речі Посполитої.
РОЗДІЛ 8. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА
АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ У ПЕР. ПОЛ. ХІХ СТ.
1796 р. Створення на території України Малоросійської,
Новоросійської, Києвскої, Подольської і Волинь-
ської губерній.
1805 р., 17 січня. Відкриття Харківського університету за ініціа –
тивою В.Н.Каразіна.
1809- 1852 рр. Роки життя М.В.Гоголя - російського письменни -
ка українського походження.
1812 р., 12 червня. Вторгнення військ Наполеона до Росії, початок
Вітчизняної війни 1812 р. Формування в Украї -
ні народних ополчень та загонів козацького
війська.
1812 р., 26 серпня. Бородинська битва.
1812 р., листопад. Бої російської армії на р.Березіна. Повне вигна-
ння французьких військ з території Російської
держави.
1813-1835 рр. Антикріпосницький рух під керівництвом Усти-
ма Кармелюка на Подолії.
1813-1873 рр. Роки життя С.С.Гулак-Артемовського, українсь-
кого оперного співака і композитора, автора
першої української опери «Запорожець за Дунаєм»
1814-1861 рр. Роки життя Т.Г.Шевченка – українського поета,
письменника, художника, революційного демо -
крата.
1817-1885 рр. Роки життя М.І.Костомарова – українського і ро-
сійського історика, одного із засновників Ки-
рило-Мефодіївського братства.
1819 р.,29 червня - Антикріпосницькі виступи у Чугуєві військових
3 липня. поселенців.
1819-1897 рр. Роки життя П.А.Куліша – українського історика,
письменника, етнографа, критика і перекладача,
одного із членів Кирило-Мефодіївського братства.
1821 р., березень. Створення організації Південного товариства у
Тульчині на чолі з П.Пестелєм і О.Юшневським.
1823 р. Заснування О.І. та П.І. Борисовими Товариства
сполучених слов*ян у Новоград-Волинському.
1825 р., вересень. Об*єднання Товариства сполучених слов*ян і
Піденного товариства.
1825 р., 14 грудня. Повстання декабристів у Петербурзі.
1825 р., 25 грудня. Повстання Чернігівського полку в Україні. Здо-
буття Василькова.
1826 р., 1-4 січня. Похід Чернігівського полку до Білої Церкви.
Поразка повстання в Україні.
1826 р., 3 липня. Страта царським урядом Миколи І керівників
грудневого повстання: П.І.Пестеля, К.Ф.Рилєєва,
С.І. Муравйова - Апостола, М.П. Бестужева –Рю -
міна, П.Г.Каховського.
1828 р. Повернення запорозьких козаків із Турції. Ство-
рення з них Азовського війська.
1830-1837 рр. Виникнення і діяльність демократичного і про -
світницького гуртка «Руська трійця» у Львові,
куди входили М.С.Шашкевич, Я.Ф.Головацький,
І.М.Вагилевич.
1833-1873 рр. Роки життя С.В.Руданського - українського поета.
1834-1908 рр. Роки життя В.Б.Антоновича - українського істо-
рика, археолога, етнографа.
1834 р., 15 липня. Відкриття Київського універсітету.
1837 р. Видання «Руською трійцею» у Будапешті літе -
ратурного альманаху «Русалка Дністрова».
1843-1844 рр. Селянські виступи у Північній Буковині під ке-
рівництвом Лук*яна Кобилиці.
1845 р.,грудень - Діяльність Кирило - Мефодіївського братства у
1847 р., березень. Києві.
1846 р., квітень. Вступ Т.Шевченка до Кирило - Мефодіївського
братства.
1848 р., листопад -1849 р.Селянський рух у Північній Буковині під керів-
ництвом Лук*яна Кобилиці.
1853 р., 4 жовтня - Кримська війна Росії проти союзних військ Туре-
1856 р., 18 березня. ччини, Франції, Англії.
1854 р.,14 вересня - Героїчна оборона Севастополя під час Кримсь-
1855 р.,30 серпня. кої війни.
1855 р., березень – «Київська козаччина» - масові антифеодальні
квітень. виступи селян.
1855 – 1940 рр. Роки життя Д.І.Яворницького - українського іс-
торика, етнографа, археолога, дослідника історії
Запорізької Січі.
1856-1916 рр. Роки життя І.Я.Франка - українського поета, пи-
сьменника, громадського і політичного діяча, ре-
волюційного демократа.
РОЗДІЛ 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДР. ПОЛ. ХІХ СТ.
1861 р., 19 лютого. Видання Олександром ІІ Маніфесту і «Загаль -
ного положення про селян, які вийшли із крі-
посницької залежності». Скасування кріпосного
права в Російській імперії.
1861 р., 26 лютого. Смерть в Петербурзі Т.Г.Шевченка.
1861 р., 10 травня. Перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі
в Каневі. В 1884 р. на могилі зроблено земляний
бугор і встановлено чавуний хрест.
1861 р. Створення в Чернігові «Громади», членами якої
були в різний час Л.І.Глібов, Б.Д.Грінченко,
В.І.Самійленко та інші.
1863 р.,10 січня. Початок повстання в Королівські Польськім, на
Правобережній Україні, в Західній Білорусії та
Литві.
1863 р., 19 липня. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва
про обмеження видавництва книг і заборону
викладання в школах українською мовою (Ва –
луєвський указ).
1864 р., 16 вересня. Створення у Лондоні Міжнародного товариства
робітників ( І Інтернаціонал).
1864 р., 20 листопада. Судова реформа в Російській імперії. Введення
буржуазного судочинства, створення судових
палат, окружних судів і мирових судових дільниць.
1869 р., 22 травня. Відкриття руху по Курсько-Харківсько-Азовсь -
кій залізниці.
1869 р. Початок будівництва у Донецькому басейні Но-
воросійського чавуноливарного і залізоробного
заводу (завод Юза).
1874 р., 1 січня. Прийняття статуту про військову повинність.
Скорочення сроку військової служби до 6 років,
введення загальної військової повинності.
1874 р., літо. Найбільший масовий рух народників - «ходіння
у народ».
1875 р. Створення Є.О.Заславським в Одесі першої в
Росії робітничої організації «Південноросійський
союз робітників».
1876 р., 18 травня. Підписання царем Емського акту, який заборо -
нив видавництво і ввезення із-за кордону літе -
ратури українською мовою. Заборона театраль -
них вистав українською мовою.
1876 р., кінець року. Виникнення підпільної революційної організації
народників, яка в 1878 р. отримала назву «Зем-
ля і Воля» (перша організація з такою назвою
діяла в 1861-1864 рр.).
1877-1878 рр. Суд у Петербурзі над групою учасників «ходін -
ня у народ» («процес 193-х»). Серед підсудних
члени народницьких гуртків Одеси, Харкова,
Херсона, Чернігова.
1877 р. Намагання народницької групи Я.В. Стефановича
підняти повстання селян у Чигиринському пові-
ті. Створення «Таємної дружини». Чигиринська
змова була розкрита поліцією. Активні учасники
засудженні і відправлені до Сибіру.
1879 р., 22 липня - Військовий суд в Одесі над членами народниць-
5 серпня. кого гуртка («процес 28-ми»). Народники С.Чу-
баров, Д.Лизогуб, І.Давиденко, Логовенко, С.Віт-
тенберг були засуджені до смертної кари (вирок
здійснений 10 серпня). Інших засудили до катор-
жних робіт і заслання у Сибір.
1879 р., серпень. Розкол організації «Земля і Воля» на дві самос -
тійні організації:«Народна воля» і «Чорний пере-
діл». Перехід до терору.
1881 р., 1 березня. Вбивство народовольцями у Петербурзі царя
Олександра ІІ.
1881 р., 3 квітня. Страта у Петербурзі організаторів і учасників за-
мах на Олександра ІІ - А.І.Желябова, С.Л.Перов-
ської, М.І. Кибальчича, Т.Михайлова, М.Рисакова
1887 р., травень. Страйк робітників шахт Юзовки та інших шахт
Бахмутського повіту. Придушений царськими
військами. 366 робітників заарештовано, 62 засу-
дженно до ув*язнення.
1889 р., 2-8 липня. Створення у Парижі ІІ Інтернаціоналу.
1890 р., Створення у Львові Українсько - руської радика-
льної партії, одним із засновників якої був
І.Я.Франко.
1891 р. Початок масової еміграції західноукраїнського
населення до Канади.
1892 р., 2-6 серпня. Страйк шахтарів і металургів у Юзівці у кілько-
сті понад 15 тис. учасників. Поліція і козаки за -
стосували зброю. Майже 100 робітників убито,
500 заарештовано.
1895 р., листопад. Заснування В.І.Леніним у Петербурз «Союзу бо-
ротьби за звільненя робітничог класу».
1898 р.,1-3 березня. І з*їзд у Мінську представників російських соці-
ал-демократичних гуртків. Заснування Російської
Соціал-Демократичної Партії - ( РСДРП).
РОЗДІЛ 10. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (1900-1914 рр.)
1900-1903 рр. Економічна криза в Російській імперії.
1900 р., 1 травня. Перша в Росії політична демонстрація у Харкові
- «майовка». Прийняли участь понад 10 тис. лю -
дей. Розігнана військами.
1903 р., 1 липня. Початок загального політичного страйку на
Півдні Росії. Активну участь прийняли робітники
Києва, Катеринослава, Одеси, Миколаєва, Керчі,
Севастополя.
1903 р., 17 липня - ІІ з*їзд РСДРП у Брюселі, Лондоні. Розкол пар-
10 серпня. тії на РСДРП (більшовиків) на чолі з В.І.Леніним
і РСДРП (меньшовиків) на чолі з Ю.О.Мартовим.
1905 р., 9 січня. «Кривава неділя». Розстріл царськими військами
мирної маніфестації робітників у Петербурзі.
Вбито понад 1 тис., поранено майже 5 тис. лю -
дей. Микола ІІ отримав назву «Микола Кривавий»
Початок першої буржуазно – демократичної ре -
волюції в Росії..
1905 р., 14-25 червня. Повстання на броненосці «Князь Потемкін -Тав-
рический» та інших кораблях Чорноморського
флоту. У повстанні приймало участь майже 2тис.
матросів.
1905 р., 7 жовтня. Початок загальноросійського жовтневого страй-
ку. В ньому приймало участь понад 120 тис. ро-
бітників промислових центрів України.
1905 р., 17 жовтня. Підписання Миколою ІІ Маніфесту « Про вдос-
коналення державного порядку», в якому були
обіцянки буржуазних свобод: свободи слова, дру-
ку, особистості, совісті, зборів і спілок, а також
скликання законодавчого органу влади - Держа-
вної Думи.
1905 р., 11-16 листопада. Повстання матросів у Севастополі на крейсері
«Очаків» та інших кораблях Чорноморського
флоту під керівництвом лейтенанта П.П.Шмідта.
Повстання було придушене військовою силою.
П.П.Шмідт і члени повстанського комітету мат-
роси Н.Г.Антоненко, С.П Частник, О.І. Гладков
за вироком суду розстріляні 6 березня 1906 р.
1905 р., 18 листопада. Повстання у Києві саперів під керівництвом пору-
чика Б.П.Жаданівського. Закінчилося поразкою.
Б.Жаданівського засудили до страти, яку заміни-
ли довічною каторгою.
1905 р., 16-17 грудня. Збройне повстання робітників Донбасу у Горлів-
ці, куди з*їхалися майже 4 тис. озброєних дру -
жинників. Придушене військами і козаками.
1905 р., 18-22 грудня. «Сорочинська трагедія» - повстання селян у селі
Великі Сорочинці Миргородського повіту. Жор-
стоко придушене військами.
1906 р., 9 листопада. Видання указу уряду П.А. Столипіна про виділе -
ння селян із общини. Початок столипінської аг-
рарної реформи.
1907 р., 3 червня. Розгін царем ІІ Державної Думи, видання нового
виборчого закону. Державний переворот. Пораз-
ка революції 1905-1907 р.р.
1907 р., червень – 1910 р.Період Столипінської реакції.
1908 р. Створено «Товариство українських поступовців»
- ТУП. В червні 1917 р. перейменовано в Україн-
ську партію соціалістів-федералістів» - УПСФ.
1910-1914 рр. Період нового революційного піднесення. Масо -
1914 р., лютий. ві протести проти заборони царським урядом
святкування 100-річчя з дня народження Тараса
Шевченка.
1914 р., 1 травня. Першотравневі страйки у Києві, Одесі, Харкові,
та в інших містах. Приймало участь понад 30 тис.
робітників.
РОЗДІЛ 11. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
(1914 – 1918 рр.)
1914 р., 19липня Оголошення Німеччиною війни проти Росії. По-
(1 серпня). чаток першої світової війни 1914-1918 рр.
1914 р., 2 серпня. Створення Головної української ради у Львові.
1914 р., 4 серпня. Створення Союзу визволення України.
1914 р., 18-21 вересня. Галицька битва. Захоплення російськими війсь -
ками Східної Галичини.
1915 р., квітень-серпень. Відступ російських військ із Галичини та Польщі.
1916 р., 22 травня - «Брусиловський прорив». Російські війська захо-
31 липня. пили частину Галичини і Буковини.
РОЗДІЛ 12. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917- поч.1918 рр.)
1917 р., 23 лютого. Масові політичні демонстрації у Петрограді.
Початок Лютневої буржуазно - демократичної
революції.
1917 р., 26-27 лютого. Збройне повстання у Петрограді робітників і
солдатів. Повалення самодержавства в Росії. Пе-
ремога Лютневої буржуазно – демократичної ре-
волюції. Створення Петроградської Ради робіт -
ничих і солдатських депутатів.
1917 р., 2 березня. Створення у Петрограді буржуазного Тимчасово-
го Уряду на чолі з князем Г.Є.Львовим.
1917 р., 3 березня. Відмова від царського престолу царя Миколи ІІ.
Закінчення царювання династії Романових.
1917 р., 4 березня. Створення в Києві Центральної Ради на чолі з
М.С. Грушевським.
1917 р.,6-10 березня. Створення Рад робітничих і солдатських депута-
тів у Миколаєві, Одесі, Києві, Харкові, Донбасі,
Севастополі та в інших містах України.
1917 р., 4 квітня. Виступ В.І.Леніна на Всеросійській нараді Рад з
Квітневими тезами.
1917 р., 5-8 квітня. Проведення Всеукраїнського національного кон-
гресу. Вибори членів Центральної ради. Перший
Український військовий з*їзд.
1917 р., травень. Початок створення Центральною радою україні-
зованих збройних формувань. Перший Всеукраїн-
ський з*їзд селян.
1917 р., 5-10 червня. ІІ Український військовий з*їзд. Проголошення
Центральною радою Першого Універсалу з вимо-
гою до Тимчасового уряду Росії надати Україні
національно-територіальну автономію.
1917 р., 15 червня. Створення Центральною радою свого уряду - Ге-
нерального секретаріату на чолі з В.Винниченко.
1917 р., 18 червня - Початок наступу і поразка російських військ на
21 липня. Південно-Західному фронті. Поглиблення політич-
ної кризи в країні.
1917 р., 2-3 липня. Переговори в Києві з делегацією Тимчасового
уряду. Прийняття Декларації Тимчасового уряду.
Проголошення Центральною радою Другого Уні-
версалу (компромісного).
1917 р., 25-30 серпня. Контрреволюційний корніловський заколот та
його ліквідація.
1917 р., 24-26 жовтня. Збройне повстання у Петрограді робітників, солдат
і матросів. Повалення Тимчасового уряду. Пере-
мога Жовтневої соціалістичної революції.
1917 р., 25-27 овтня. ІІ Всеросійський з*їзд Рад, на якому були прису-
тні 135 делегатів із 69 рад України. Проголошена
перемога соціалістичної революції, прийняті дек-
рети про землю і мир. Обраний Всеросійський
Центральний Виконавчий Комітет Рад (ВЦВК)
на чолі з Л.Б.Каменєвим і сформовано перший
радянський уряд - Рада Народних Комісарів (СНК)
на чолі з В.І.Леніним (Ульяновим).
1917 р., 29-31 жовтня. Збройне повстання робітників у Києві за встанов-
лення Радянської влади. Захоплення влади у місті
Центральною радою.
1917 р., 2 листопада. Прийняття Раднаркомом Росії «Декларації прав
народів Росії».
1917 р., 7 листопада. Видання Третього Універсалу Центральною ра-
дою. Проголошення Української Народної Респу-
бліки (УНР), як автономної, у складі Російської
республіки. Прийнята Програма УНР, яка не була
введена в дію.
1917 р., 2 грудня. Підписання у Брест-Літовську угоди про пере -
мир*я між Радянською Росією і Німеччиною з її
союзниками.
1917 р., 4 грудня. Раднарком Росії прийняв «Маніфест до україн-
ського народу з ультимативними вимогами до
Української ради».
1917 р., 9 грудня. Відкриття ІІІ екстреного з*їзду Рад Донецько –
Криворізького басейну у Харкові.
1917 р., 11-12 грудня. І Всеукраїнський з*їзд Рад робітничих, солдатсь-
ких і селянських депутатів у Харкові. Проголо -
шення України Радянською республікою. Обрання
ЦВК Рад України на чолі з Є.Медвєдєвим.
1917 р., 17 грудня. Публікація Маніфесту ЦВК Рад України про
скинення влади Центральної ради та її Генера -
льного секретаріату. Створення першого робітни-
чо-селянського уряду України - Народного сек-
ретаріату. З 4 березня 1918 р. головою уряду був
обраний М.О.Скрипник.
1918 р., 4 січня. Початок бойових дій українських радянських
військ проти військових формувань Центральної
ради. Розпалення громадянської війни в Україні.
1918 р., 9 січня. Ухвалення Четвертого Універсалу Центральної
ради. Проголошення УНР сувереною самостійною
державою.
1918 р., 16 січня. Бій біля залізничної станції Крути допоміжного
студентського куреня проти наступаючих радян-
ських військ. Їх поразка.
1918 р., 16-22 січня. Повстання робітників заводу «Арсенал» у Києві
Кривава розправа петлюрівців над повстанцями.
1918 р. 19 січня. Призначення Ю.М.Коцюбинського головноко -
мандуючим військами Радянської України.
1918 р., 26 січня. Вигнання військ Центральної ради з Києва. Вста-
новлення Радянської влади у місті.
РОЗДІЛ 13. УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ
ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1918 – 1920 рр.)
1918 р., 29 січня. Підписання у Брест – Литовську представниками
Центральної ради договору з Німеччиною, Авст-
ро - Угорщиною, Туреччиною та Болгарією про
вихід із І світової війни, яке призвело до окупа-
ції України союзними військами.
1918 р.,18 лютого. Наступ військ Німеччини і Австро-Угорщини
проти Радянської Росії та їх окупація України.
1918 р., 1-7 березня. Окупація Києва німецькими військами. Поверне-
ння у місто Центральної ради та його уряду.
1918 р., 3 березня. Підписання у Брест-Литовську між представника-
ми РСФРР і держав німецько-австрійського блоку
мирного договору. Вихід Росії із Першої світо -
вої війни.
1918 р., 17-19 березня. ІІ Всеукраїнський з*їзд Рад. Обрано новий склад
ЦВК на чолі з В.П.Затонським, голова уряду -
Народного секретаріату М.О.Скрипник. Україна
проголошена самостійною Радянською республі -
кою. Заклик до боротьби з австро-німецькими
окупантами і Центральною радою.
1918 р., 18 квітня. Сесія ЦВК Рад України у Таганрозі. Народний
секретаріат реорганізований у Бюро для керівни-
цтва повстанською боротьбою у тилу окупантів.
Маніфест до робітників і селян України про бо -
ротьбу з окупантами і буржуазно –націоналістич-
ною контрреволюцією.
1918 р., 29 квітня. Розгін німецькими військами Центральної ради.
Створення уряду гетьмана П.Скоропадського. Лі-
квідація УНР.
1918 р., 3 червня. Початок селянського повстання у повітах Звени-
городському та Таращанському на Київщині.
1918 р., 5-12 липня. І з*їзд Комуністичної партії більшовиків України
у Москві. Створення КП(б)У. Обрання секретарем
Г.Л. П*ятакова.
1918 р., 14 липня - Загальний страйк залізничників України, в якому
20 серпня. прийняли участь майже 200 тис. людей.
1918 р., 16 липня. Розстріл у Катеринбурзі царської сім*ї Романових.
1918 р., 30 серпня. Замах у Москві на життя В.І.Леніна.
1918 р., липень-вересень. Створення ЦК КП(б)У Всеукраїнського центра -
льного військово-революційного комітету на чолі
з О.С.Бубновим. Формування в «нейтральній зо-
ні» українських повстанських дивізій.
1918 р., жовтень - Буржуазно - демократична революція в Австро-
листопад. Угорщині. Розпад Австро-Угорської імперії.
1918 р., 3 листопада. Проголошення Буковинським народним віче у
Чернівцях про воз*єднання Північної Буковини
з Україною.
1918 р., 3-10 листопада. Перемога буржуазно – демократичної революції у
Німеччині. Зречення від престолу Вільгельма ІІ.
Його втеча до Голандії.
1918 р., 11 листопада. Перемир*я між Німеччиною та Антантою у Ком-
пьєні. Закінчення Першої світової війни. Наказ
Головнокомандуючого німецьким Східним фрон-
том про евакуацію німецьких військ з України.
1918 р., 13 листопада. Проголошення Національною радою незалежної
Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) і
створення її уряду - Ради державних секретарів.
1918 р., 13 листопада. Постанова ЦВК РСФРР про анулювання Брест-
ської мирної угоди.
1918 р., 13-14 листопада. Створення у Києві «Національним союзом» Ди-
ректорії на чолі з В.К.Винниченко.
1918 р., 17 листопада. Створення Реввіськрадою республіки групи
військ Курського напрямку, у склад якої увійшли
1-а і 2-а Українські повстанські дивізії.
1918 р., листопад. Початок інтервенції військ Антанти на Півдні
України.
1918 р., 27 листопада. Створення у Києві Української Академі наук(УАН)
З 14 червня 1921 р. - Всеукраїнська академія наук,
з 21 лютого 1936 р.– АН УРСР.
1918 р., 28 листопада. Створення у Суджі (Курська губернія) Тимчасо-
вого робітничо - селянського уряду України на
чолі з Г.Л.П*ятаковим.
1918 р., 14 грудня. Втеча гетьмана П.Скоропадського із Києва до
Німеччини. Перехід влади в Україні до Директорії.
1918 р., грудень. Створення в Одесі при підпільному обкомі КП(б)У
«Іноземної колегії» для ведення революційної
роботи серед військ інтервентів. Повстання ро -
1919 р., 1-3 січня. бітників у Харкові проти Директорії. Відновлення
Радянської влади.
1919 р., 6 січня. Декрет Тимчасового робітничо-селянського уря-
ду про нову назву України - «Українська Соці-
алістична Радянська Республіка» (УСРР).
1919 р., січень. Звільнення частинами Червоної Армії Донбасу
від білогвардійських військ.
1919 р., січень. Прийняття урядом Радянської України низки за-
ходів, які отримали загальну назву - політика
«Воєного комунізму».
1919 р., 16 січня Оголошення Директорією війни РСФРР.
1919 р., 21січня. Рішення у Хусті Закарпатських Всенародних Збо-
рів про воз*єднання Закарпаття з Україною.
1919 р., 22 січня. Проголошення у Києві акту воз*єднання УНР і
ЗУНР в єдину соборну Україну.
1919 р., 29 січня. Реорганізація у Харкові Тимчасового робітничо -
селянського уряду України у Раду Народних Комі -
сарів (Раднарком ) на чолі з Х.Г.Раковським.
1919 р., 5 лютого. Богунський і Таращанський полки під команду-
ванням М.О.Щорса і В.Н.Боженка звільнили
м. Київ від січових стрільців Директорії.
1919 р., 1-15 березня. Арешт і розстріл в Одесі французькою контр -
розвідкою членів «Іноземної колегії»: Ж.Лябурб,
Я.Еліна (Жака), М.Штілівкера, керівника більшо –
вицького підпілля І.Ф.Смірнова(Ласточкіна) та ін.
1919 р., 6-10 березня. ІІІ Всеукраїнський з*їзд Рад у Харкові. Прийня-
ття першої Конституції УСРР. Обрання ВУЦВК
на чолі з Г.І.Петровським.
1919 р., 6-29 квітня. Революційні виступи матросів французької еска-
дри. Евакуація інтервентів. Звільнення м.Одеси і
Півдня України від військ інтервентів і білогва-
рдійців.
1919 р., 12 квітня. Звільнення м.Житомир від петлюрівських військ
Директорії. Введення декрету РНК УСРР про
хлібну пророзкладку.
1919 р., 9 травня. Початок у Єлісаветграді антирадянського повс -
тання Григор*єва.
1919 р. 19 травня. Початок наступу денікінських військ у Донбасі.
1919 р., 1 червня. Прийняття декрету ЦВК РСФРР разом з пред -
ставниками Радянських республік: Білорусії, Ла-
твії, Литви, України про об*єднання військових
сил республік. Створення військово-політичного
союзу радянських республік.
1919 р. 26 червня -1 липня. І Всеукраїнський з*їзд комуністичних організа-
зацій робітничої молоді. Створення комсомолу
України (КСМУ).
1919 р.. 10 липня. Рішенням Політбюро ЦК КП(б)У створено За -
фронтбюро для керівництва підпільно-партизан-
ською боротьбою у тилу військ Денікіна. Лікві-
довано 10 грудня 1919 р.
1919 р., липень. Польські війська Ю.Пілсудського повністю оку-
пували територію Східної Галичини. ЗУНР пе-
рестала існувати.
1919 р., 30 серпня. Захоплення Києва петлюрівськими військами.
На другий день вони були вигнані без бою де-
нікінцями і війська ген.Денікіна окупували місто.
1919 р., вересень - Повстання селян с.Полтавки (Баштанка) у Мико-
листопад. лаєвському повіті проти денікінського режиму.
«Баштанська республіка».
1919 р., 5 жовтня. Початок повстання махновців у тилу Денікіна.
Захоплення м. Олександрівськ.
1919 р., 10-11 жовтня. Початок контрнаступу частин Південного фрон-
ту Червоної Армії проти денікінських військ у
районі м.Орел.
1919 р., 11 грудня. Створення Президією ЦВК Рад України і РНК
УСРР надзвичайного органу влади - Всеукра -
їнського революційного комітету на чолі з Пет-
ровським Г.І. Припинив свою діяльність 16 лю-
того 1920 р.
1919 р., 12 грудня. Звільнення Полтави, Харкова від військ Денікі-
на. Прибуття Всеукрревкому до Харкова, який
став столицею УСРР до 1934 р.
1919 р., 16 грудня. Звільнення м.Київ від денікінських військ. Угода
1920 р., 12 січня. між ревкомом Української Галицько Армії (УГА)
і командуванням Червоної Армії про створення
«Червоної Українсько Галицької Армії» (ЧУГА).
У квітні 1920 р. дві бригади ЧУГА перейшли на
бік польської армії.
1920 р., 27 січня. Прийняття у Харкові постанови Всеукрревкому
про дію на території України всіх декретів РСФРР.
1920 р., 21 лютого . Створення у Москві Державної комісії з елект-
рифікації Росії (ГОЕЛРО).
1920 р., 21-23 квітня. Підписання у Варшаві політичної і військової
конвенцій між С.Петлюрою і польським урядом
Ю.Пілсудського (Варшавський договір), за якою
Польща визнавала владу Директорії в Україні і
обіцяла її повернення. За це під владою Польщі
залишалися західноукраїнські території площею
у 162 тис. кв.км. з населенням 5,2 млн. людей.
1920 р., 25 квітня. Початок радянської – польської війни.
1920 р., квітень. Передача А.Денікіним командування Білою
Армією барону П.Врангелю. Створення Вран -
гелєм у Севастополі уряду Півдня Росії.
1920 р., 6 травня – Окупація Києва польськими військами.
12 червня.
1920 р., 6-24 червня. Військова операція Руської Армії під команду-
ванням П.Врангеля з виходом із Криму і захоп -
лення Північної Таврії.
1920 р., 4-8 липня. Білогвардійські військово-польові суди у Сімфе-
рополі і Севастополі страчують великі групи
більшовиків і комсомольців.
1920 р., 8 липня. У Тернополі створено уряд Східної Галичини
- Галицький Революційний комітет (Галревком)
на чолі із В.Затонським.
1920 р., 11 липня. Нота міністра закордоних справ Англії лорда
Керзона Радянському уряду, у якій Антанта
ультимативно заборонила наступ Червоній Армії
і пропонувала негайно підписати перемир*я з
Польщею.
1920 р., 15 липня. Декларація Галревкому про утворення Галиць -
кої Соціалісттичної Радянської Республіки (ГСРР).
1920 р., серпень. Створення українськими націоналістами у Льво-
ві підпільної терористичної «Української війсь-
кової організації» (УВО).
1920 р., 21 вересня. Створення Південого фронту для боротьби про-
ти білогвардійської армії П.Врангеля під ко –
мандуванням М.В.Фрунзе.
1920 р., 12 жовтня. Підписання у Ризі між РСФРР та УСРР з одно-
го боку, і Польщею - з другого, договору про
перемир*я та умови миру. Закінчення радянсько-
польської війни.
1920 р., 28 жовтня - Контрнаступ військ Південого фронту. Звільне-
3 листопада. ння Північної Таврії від військ П.Врангеля.
1920 р., 7-8 листопада. Початок Перекопсько-Чонгарської операції по
звільненню Криму від білогвардійців.
1920 р., 17 листопада. Завершення розгрому білогвардійської армії
П.Врангеля. Ліквідація Південного фронту. За-
кінчення громадянської війни в Україні.
1920 р., 21 листопада. Перехід залишків армії С.Петлюри за річку
Збруч та її інтернування польською владою.
Офіційне припинення існування Директорії.
1920 р., 25 листопада . Оточення червоними військами біля Євпаторії
військ махновців та їх розгром. Початок боро-
тьби Н.Махно проти Радянської влади.
1921 р., серпень. Розгром арміїї махновців. Н.Махно із залиш -
ками військ перейшов кордон Румунії і здався
румунській владі.
РОЗДІЛ 14. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ
ПОЛІТИКИ (1921 - 1928 рр.)
1921 р., 8-16 березня. Х з*їзд РКП(б). Прийняття рішення про пере -
хід до нової економічної політики (НЕПу).
1921 р., 21 березня. Підписання у Ризі мирного договору між Ра -
дянською Росією і Радянською Україною з од -
ного боку і Польщею - з другого, за яким По-
ща визнавала УСРР, а УСРР погодилася з тим,
що до Польщі відходили території Західної
України.
1921 р., 27 березня. Постанова надзвичайної сесії ВУЦВК Рад про
заміну продрозкладки продподатком.
1921 р., 21 травня. Постанова РНК УСРР про боротьбу з непи -
семністю. Створення Всеукраїнської надзвичай -
ної комісії по боротьбі з неписемністю на чолі
з головою ВУЦВК Г.І.Петровським.
1921 р., 12 серпня. Створення у Берліні міжнародного комітету до-
помоги голодуючим Радянської Росії. Пізніше
перейменований у Міжнародну робітничу допо-
могу (Міжробдопомогу).
1921 р., 30 серпня. Постанова РНК УСРР про введення в житття
нової економічної політики (НЕПу).
1921 р., 26 вересня. Замах членів Української військової організації
(УВО) на життя маршала і диктатора Польщі
Ю.Пілсудського.
1921 р., 11-27 жовтня. Створення у Києві на церковному соборі Україн -
ської автокефальної православної церкви(УАПЦ)
на чолі з митрополітом В.Липківським.
1921 р., восени – Голод у південних районах України.
перша пол. 1922 р.
1922 р., 2 січня. Створення Комісії з електрифікації України (КЕУ)
1922 р., квітень-травень. Конференція керівників європейських держав
в м.Генуї, де розглядалися економічні та фінан-
сові проблеми післявоєної Європи, а також
«російське питання».
1922 р., 26 жовтня. Раднарком РСФРР прийняв декрет про карбува-
ння золотих червінців. Початок грошової рефор-
ми 1922-1924 рр.
1922 р., 30 грудня. І з*їзд Рад СРСР у Москві. Проголошено ство-
рення Союзу Радянських Соціалістичних Респу-
блік (СРСР).Прийняття Декларації і Договору про
створення СРСР.
1922 р. Створення О.С.Курбасом театру «Березіль», кі-
нофабрики «Українфільм» в Одесі, з 1938 р., -
Одеська кіностудія художніх фільмів.
1923 р., 26 січня. Створення у Харкові Союзу пролетарських пи-
сьменників України «Гарт».
1923 р., 6 липня. Створення у Москві першого уряду СРСР –
Раднаркому СРСР на чолі з В.І.Леніним.
1923 р. ХІІ з*їзд ВКП(б) прийняв рішення про введен-
ня в союзних республіках політики «кореніза -
ції». В Україні - «українізації».
1924 р., 21 січня. Смерть В.І Леніна у Горках під Москвою.
1924 р., березень. Повернення до Києва М.С.Грушевського з емі -
грації. Виїхав за кордон у 1919 р.
1924 р., 31 липня. Заборона польським урядом вживання українсь-
кої мови в державних установах Західної Укра-
їни.
1924 р., 5 вересня. Замах у Львові членів УВО на президента Поль--
щі С.Войцеховського.
1924 р., 16-22 вересня. Повстання 6 тис. селян с.Татарбунари у Півде-
нній Бесарабії проти румунського окупаційного
режиму.
1924 р., 12 жовтня. Створення у складі УСРР Молдавської Автоно-
мної Соціалістичної Республіки.
1924 р., 24 грудня. Рішення Комінтерну про розпуск Української
Комуністичної партії (УКП). Партія самолікві -
дувалася на початку березня 1925 р., частина її
членів увійшла до КП(б)У. В Україні запанува-
ла однопартійна система.
1925 р., травень ІХ всеукраїнський з*їзд Рад прийняв нову Кон-
ституцію УСРР.
1925 р., грудень. ХІУ з*їзд ВКП(б). Проголосив курс на соціалі-
стичну індустріалізацію держави. РКП(б) перей-
менована у ВКП(б).
1925/1926 рр. Відбудова промисловості в Україні після Пер -
шої світової і громадянської війн.
1925-1931 рр. Масова еміграція населення Західної України
до країн Латинської Америки.
1926/1927 рр. Відбудова сільського господарства України піс-
ля Першої світової та громадянської війн.
1926 р., січень Початок діяльності літературного об*єднання
«Вільна академія пролетарської літератури»
(ВАПЛІТЕ). Перший президент М.Яловий. Са-
моліквідувалася 28 січня 1928р.
1926 р. 25 травня. Вбивство у Парижі С.Петлюри.
1926 р., жовтень - Початок експлуатації у Донбасі першої черги
Штеровської ДРЕС. Рішення про будівництво
Дніпровської ГЕС.
1926 р. Створення у Києві об*єднання українських ра -
дянських художників - «Асоціація художників
Червоної України» (АХЧУ).
1927 р. І Всеукраїнський з*їзд пролетарських письмен -
ників у Харкові. Створення Всеукраїнської спі -
лки пролетарських письменників (ВУСПП).
1927 р. Створення «Асоціації революційних композито-
рів України « (АРКУ).
1927 р., 8 листопада Початок будівництва у Запоріжжі Дніпровської
ГЕС (Дніпрогес).
РОЗДІЛ 15. УКРАЇНСЬКА РСР В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ
(1929 - 1939рр.)
1927 р., 2-9 грудня. ХУ з*їзд ВКП(б). Прийняті Директиви з пер -
шого п*тирічного плану. Взято курс на коле-
ктивізацію сільського господарства.
1927 р., грудень. Виключення Л.Троцького з партії і вислання
його за кордон.
1927/28-1932/33 рр. Перший п*ятирічний план розвитку народного
господарства СРСР - план побудови фундамен-
ту соціалізму.
1928 р., зима-весна. Проведення з ініціативи Й.Сталіна надзвичай-
них засобів із заготівлі хліба.
1928 р., 18 травня-5 липня.Судовий процес «Шахтинської справи». Із 49
засуджених представників технічної інтелігенції
7 осіб було розстріляно.
1928 р., 14 липня. Об*єднаний Пленум ЦК і ЦКК КП(б)У звільнив
від обов*язків Генерального секретаря ЦК КП(б)У
Л.М.Кагановича і обрав Генеральним секретарем
ЦК КП(б)У С.В.Косіора.
1928 р. На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.П.Дов -
женка «Звенигора».
1928 р. Створення першої в СРСР машино-тракторної
станції ( МТС) на базі радгоспу ім. Т.Шевченка
Березівського району Одеської області.
1929 р., 27 січня - Створення у Відні українськими націоналістами
3 лютого. «Організації українських націоналістів» (ОУН).
1929 р. «Рік великого перелому». Ліквідація НЕПу.
Встановлення особистої диктатури Генерального
секретаря ЦК ВКП(б) Й.Сталіна.
1929 р., 26 липня. На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.П.Дов -
женка «Арсенал».
1929 р., 18 вересня. На заводі «Комунар» у Запоріжжі випущено пер-
ший радянський комбайн.
1929 р., грудень. На конференції істориків-марксистів Й.В.Сталін
поставив завдання: ліквідувати куркульство, як
клас.
1929 – 1933 рр. «Велика депресія» у США, яка перекинулася
на країни світу у вигляді загальної світової
економічної кризи.
1930 р., 5 січня. ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про темпи
колективізації і заходи допомоги держави кол-
госпному будівництву».
1930 р., 28-29 січня. Ліквідація Надзвичайним церковним собором
Української автокефальної православної церк ви
(УАПЦ).
1930 р., 2 лютого. ЦК КП(б)У відправив усім повітовим і райо -
ним комітетам КП(б)У лист «Про заходи лікві-
дації куркульських господарств в районах суці -
льної колективізації».
1930 р., березень. Публікація у газеті «Правда» статті Й.В.Сталіна
«Запаморочення від успіхів».
1930 р., 9 березня - Судовий процес у Києві над групою українсь -
19 квітня. кої інтелігенції (45 осіб), яких звинуватили у
створенні підпільної контрреволюційної органі -
зації «Спілки визволення України» (СВУ) і під-
готовці до збройного повстання проти Радянсь-
кої влади. У 1989 р. всі засудженні були реабі-
літовані.
1930 р., 8 квітня. Вихід на екрани кінотеатрів фільма О.П.Дов -
женка «Земля».
1930 р.,14 серпня. Постанова ЦВК і Раднаркому СРСР про загаль-
ну початкову обов*язкову освіту.
1930 р., 20 вересня. Постанова ЦВК і Раднаркому СРСР про пере-
несення початку господарського року з 1 жовт -
ня на 1 січня.
1930 р. Початок будівництва у Маріуполі металургійно-
го заводу «Азовсталь». Почав діяти з 11 серпня
1933 р.
1931 р., 25 лютого - ХІІ Всеукраїнський з*їзд Рад. Обрання головою
4 березня. ВУЦИК Г.І.Петровського, головою Раднаркому
України В.Я.Чубаря.
1931 р., 1 жовтня. Почав діяти у Харкові і випустив перший
трактор тракторний завод ім.С.Орджонікідзе
з маркою - ХТЗ.
1931 р., 30 жовтня. Введений в дію у Донбасі перший агрегат
Зуївської ДРЕС.
1931 р., 31 жовтня. На паровозобудівельному заводі у Луганську
збудований перший в СРСР вантажний паро-
воз серії ФД - «Фелікс Дзержинський».
1931 – 1933 рр. Криза сільськогосподарського виробництва в
СРСР, викликана форсуванням аграрної рефор-
ми при проведені суцільної колективізації сіль-
ського господарства.
1932 р., 6 травня. Постанова Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) про
план хлібопостачання з врожаю 1932 р. Вико -
нання цієї постанови призвело у другій поло -
вині 1932 р.–першій половині 1933 р. до голоду
у сільськогосподарських районах СРСР і в Ук-
раїнській РСР, де від голоду померло 3-3,5 млн.
людей.
1932 р., 11 травня. «Правда» надрукувала лист донецького шахта-
ря М.А.Ізотова із закликом розгорнути навчання
молодих робітників на виробництві. Початок
ізотовського руху.
1932 р., 7 серпня. Постанова ВЦВК і Раднаркому СРСР про охо-
рону майна державних підприємств, колгоспів і
кооперації та укріплення соціалістичної власно-
сті. Згідно постанови крадіжка державного, кол-
госпного майна каралася розстрілом, а при ная-
вності пом*якшуючих обставин - тюремним ув*-
язненням не менш 10 років. (В народі постано -
ва отримала назву «закон про п*ять колосків».
1932 р., 10 жовтня. Святкове відкриття Дніпровської ГЕС. Присво -
єння станції ім. В.І.Леніна.
1932 р., 18 листопада. Початок діяльності в Україні Надзвичайної ко-
місії з хлібопостачання на чолі з В.М.Молото -
вим. Завдання комісії - виконати план хлібопо-
стачання за будь - яку ціну.
1932 р., 26 листопада. Наказ наркома юстиції і генерального прокуро-
ра республіки про застосування нещадних реп -
ресій до куркулів і всіх класових ворогів, які
зривають чи гальмують боротьбу за хліб.
1932 р., 1-3 грудня. Постанови Раднаркому УСРР про заборону тор-
гівлі картоплею, м*ясом і худобою у тих райо-
нах, де не виконувалися плани заготівель, що
поглиблювало голод на селі.
1932 р., 6 грудня. Постанова Раднаркому УСРР і ЦК КП(б)У про
занесення на «чорну дошку» сел, які саботують
хлібозаготовки.
1932 р., 31 грудня. Постанова ВУЦВК і Раднаркому УСРР про вве-
дення єдиної паспортної системи на території
України з обов*язковою пропискою для грома-
дян міста. Встановлення тотального контролю.
Колгоспникам паспорти не призначалися.
1932-1933 рр. Голод в СРСР та в Україні, викликаний прис -
кореною аграрною реформою і сталінською по-
літикою в сільському господарстві.
1933 р., січень ЦК ВКП(б) прийняв рішення про створенння
політвідділів при МТС.
1933 р., 10 березня. Постанова Раднаркому УСРР про організацію в
Україні державних універсітетів - у Києві, Хар-
кові, Дніпропетровську, Одесі.
1933 р., 2 серпня. Постанова Раднаркому СРСР про введення в
дію Біломорсько-Балтійського каналу імені тов.
Сталіна, збудованого засудженими.
1933 р., 5 жовтня. Постанова Наркомату освіти УСРР про театр
«Березіль», в якому засуджувалася діяльність
А.С.Курбаса. Він був звільнений з посад худо-
жнього керівника і директора театру. В 1934 р.
репресований. Загинув у концтаборах ГУЛАГу.
1933 р., 16 листопада. Перша плавка чавуну на заводі «Запоріжсталь»
ім. С.Орджонікідзе.
1933 р., 16 листопада. Встановлення дипломатичних відносин між СРСР
і США.
1933-1937 рр. Другий п*ятирічний план розвитку народного
господарства – план «завершення соціалістичної
реконструкції».
1934 р., 18-23 січня. ХІІ з*їзд КП(б)У. Рішення про перенесення сто-
лиці УСРР із Харкова до Києва. Обрання ново-
го ЦК КП(б)У. Майже весь склад новообраного
ЦК КП(б)У на чолі з першим секретарем ЦК
КП(б)У С.Косіором був репресований 1937-39рр.
1934 р., 26 січня - ХУІІ з*їзд ВКП(б). Затвердив 5-річний план
10 лютого. розвитку народного господарства на 1933-37 рр.
«З*їзд переможців» назвав його короткий курс
«Історії ВКП(б)». «З*їзд розстріляних» назвали
його сучасні історики. Із 1966 делегатів в 1937-
1939 рр. 1108 було репресовано.
1934 р., 16 квітня. ЦВК СРСР затвердив вищу відзнаку - звання
Героя Радянського Союзу.
1934 р., 10 червня. Створення НКВС СРСР Головного Управління
виправно-трудових таборів і трудових поселень
(ГУЛАГ). Вперше ця абревіатура зафіксована в
документах 9 листопада 1930 р. В період реп -
ресій 1937-38 рр. в таборах знаходилося понад
10 млн. засуджених.
1934 р., 4 серпня. Перша плавка чавуну на заводі «Криворіжсталь». 1934 р., 17 серпня - І Всесоюзний з*їзд радянських письменників.
1 вересня. Обрав правління і затвердив Статут Союзу ра-
дянських письменників.
1934 р., 28 вересня. Введення в дію першої черги Ново-Краматорсь-
кого машинобудівного заводу у м.Краматорськ
Сталінської обл.
1934 р., 1 грудня. Вбивство у Ленінграді С.М.Кірова. Постанова
Президії ЦВК СРСР про прискорення слідчими
органами розгляду справ з терористичних актів
і приведення вироку про вищу міру покарання
зразу після засудження.
1934 р., 7 грудня. Постанова Раднаркому СРСР про відміну карт-
кової системи на хліб, борошно, крупи.
1935 р., 15-16 січня. Виїздна сесія військової колегії Верховного Су-
ду СРСР у Ленінграді під головуванням В.Уль-
ріха, яка розглянула справу членів «московсько-
го центру». Перший політичний процес над ко-
лишними керівниками партії Г.Є.Зінов*євим і
Л.Б.Каменєвим, попередник масових політичних
1936 -1938 рр.
1935 р., 24 березня. Відкриття у Харкові пам*ятника Т.Г.Шевчен-
ку (скульптор М.Г.Манізер).
1935 р., липень. Машиніст депо станції Славянськ Донецької за-
лізної дороги П.Ф.Кривоніс першим на транс -
порті вдвічі збільши швидкість водіння товар-
них поїздів.
1935 р., 31 серпня. Забійник шахти «Центральне-Ірміно» у Кадієці
Сталінської обл. О.Г.Стаханов встановив рекорд
з добування вугілля, який у 14 разів перевищив
норму. Початок стахановського руху.
1935 р., Виникнення у сільському господарстві руху
п*ятисотениць. Започаткувала ланка Марії Дем-
ченко (с.Старосілля), яка виростила 523,7 ц. цук-
рового буряку з гектара.
1936 р., 1 лютого. Забійник шахти «Кочегарка» у Горлівці Сталін-
ської обл. М.А.Ізотов встановив новий світовий
товий рекорд з добування вугілля. За зміну він
нарубав відбійним молотком 607 т. вугілля.
1936 р., травень. Початок Всесоюзного соціалістичного змаган-
ня жіночих тракторних бригад, ініціатором яких
була П.М.Ангеліна (с.Старобешево, Сталінської
області.)
1936 р., 19-24 серпня. Військова колегія Верховного суду СРСР під
головуванням В.Ульріха засудила до смертної
кари членів «об*єднаного троцькистсько-зінов*-
євського терористичного центру», звинувативши
їх у вбивсті С.М.Кірова і підготовці замаху на
життя Й.Сталіна та інших керівників партії.
Г.Зінов*єв, Л.Каменєв і ще 14 засуджених були
розстріляні.
1936 р., 14 жовтня. Сталевар металургійного заводу ім.Ілліча у Ма-
риуполі встановив рекорд виплавлення сталі у
мартеновській печі. Виплавив 103,5 т. сталі за 6
годин 50 хвилин.
1936 р., 25 листопада - УІІІ Надзвичайний Всесоюзний з*їзд Рад СРСР
5 грудня. прийняв нову Конституцію СРСР –Конституцію
«побудованого соціалізму».
1937 – 1939 рр. Період найвищого розмаху протиправних масо-
вих репресій сталінського режиму. Загальна чи-
сельність репресованих за різними підрахунка-
ми складала від 10 до 20 млн. осіб.
1937 р., 25- 30 січня. Надзвичайний ХІХ з*їзд Рад України затвердив
нову Конституцію УРСР.
1937 р., 23 лютого – Пленум ЦК ВКП(б) за антипартійну діяльність
5 березня. виключив з партії М.І.Бухаріна і О.І.Рикова.
1937 р., 11 червня. Спеціальне судове розслідування Верховного
Суду СРСР під головуванням В.В.Ульріха на
закритому судовому засіданні розглянуло спра-
ву М.Н.Тухачевського, І.Е.Якіра, І.П.Уборевича,
О.І.Корка, Р.П.Ейдемана, Б.М.Фельдмана, В.При-
макова, В.К.Путни і засудили їх до розстрілу.
Це був один із перших судових процесів проти
командного складу Робітничо–Селянської Черво-
ної Армії. В 1937–1938 рр. було репресовано три
Маршали Радянського Союзу, 2 армійських комі-
сари 1-го рангу, 2 командарми 1-го рангу, 12 ко-
мандармів 2-го рангу, 2 флагмана флоту 1-го
рангу, 60 комкорів, 25 корпусних комісарів, 136
комдивів, 221 комбриг, 34 бригадних комісари.
Всього майже 40 тис. осіб. Всі вони були реа -
білітовані тільки в 1957 р. Більшість - посмертно
1938 р., 28 січня. Пленум ЦК КП(б)У звільнив С.В.Косіора з
посади першого секретаря ЦК КП(б)У. На цю
посаду обрали М.С.Хрущова. Незабаром С.Ко-
сіор був засуджений і розстріляний.
1938 р., 2-13 березня. Військова колегі я Верховного Суду СРСР під
головуванням В.В.Ульріха розглянула справу
«право - троцькистського блоку». За вироком
суду М.І.Бухарін, О.І.Риков, Г.Г.Ягода та інші
були розстріляні.
1938 р., 27 грудня. Указ Президії Верховної Ради СРСР про зат-
вердження звання «Герой Соціалістичної Праці».
1939 р., 10-21 березня. ХУІІІ з*зд ВКП(б). Розглянуто питання про тре-
тій п*ятирічний план розвитку народного гос -
подарства на 1938-1942 рр.
1938-1942 рр. Третій п*ятирічний план розвитку народного
господарства СРСР.
1939 р., 1 травня. Вийшов на екрани кінотеатрів фільм О.Довжен-
ка «Щорс».
РОЗДІЛ 16. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У 1920 – 1940 рр.
1924 р., вересень. Повстання у бесарабському селі Татарбунари
проти румунської колонізації.
1929 р. Створення у Відні Організації Українських
націоналістів (ОУН) на чолі з Є.Коновальцем.
1938 р. Вбивство агентом радянської розвідки Є. Коно-
вальця. Розкол ОУН на дві течії між націона-
лістичними лідерами С.Бандерою і А.Мельни-
ком. Створення ОУН(б) і ОУН (м).
1938 р., 29 вересня Міжнародна конференція у Мюнхені, на якій
керівники держав ФранціЇ, Великобританії, фа-
шистської Італії передали частину Чехословач -
чини (Судетську обл.) гітлерівській Німеччині.
Початок розподілу Чехословаччини.
1938 р., 23 жовтня Проголошення автономії у Закарпатті - Під -
карпатська Русь.
1939 р., 15 березня. На засіданні Сойму Підкарпатської Русі про-
голошено створення незалежної держави Карпа-
тська Україна. Проіснувала декілька годин. В
той же день 15 березня угорські війська окупу -
вали новостворену державу.
РОЗДІЛ 17. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
(1939 - 1945 рр.)
1939 р., 23 серпня. Підписання радянсько-німецького договору про
ненапад строком на 10 років (пакт Молотова -
Рібентропа).
1939 р., 1 вересня. Напад фашистської Німеччини на Польщу. По-
чаток Другої світової війни.
1939 р., 17 вересня. Червона Армія перейшла кордони Західної
України і Західної Білорусії.
1939 р., 22 вересня. Частини Червоної Армії вступили до Львова.
1939 р., 28 вересня. Підписання радянсько-німецького договору «Про
дружбу і кордон між Німеччиною і СРСР».
1939 р., 22-27 жовтня. Вибори до Народних Зборів Західної України.
Засідання Установчих Народних Зборів Захід-
ної України. Прийняття Декларації про вход-
ження Західної України до складу УРСР.
1939 р., 1 листопада. Позачергова п*ята сесія Верховної Ради СРСР
прийняла закон про включення Західної Укра-
їни до складу СРСР і об*єднання її з УРСР.
1939 р., 13-15 листопада. Позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР.
Прийняття закону про входження Західної
України до складу УРСР.
1939 р., 30 листопада - Радянсько – фінська війна.
1940 р., 12 березня.
1939 р., 4 грудня. Створення Волинської, Дрогобицької, Львівсь-
кої, Рівненської, Станіславської і Тернопільсь-
кої областей.
1940 р., 26 червня. Затвердження Президією Верховної Ради СРСР
указу про перехід на восьмигодинний робочий
день, на семиденний робочий тиждень, заборо-
ну самовільного звільнення робітників і служ-
бовців з підприємств і установ.
1940 р., 28-30 червня. Повернення СРСР Румунією Бесарабії і Пів-
нічної Буковини, окупованих у 1918 р.
1940 р., 2 серпня. Сьома сесія Верховної Ради СРСР прийняла
закон про перетворення Молдавської АРСР
у Молдавську РСР і про включення Північ-
ної Буковини, а також Хотинського, Ізмаїль-
ського та Акерманського повітів Бесарабії до
Української РСР.
1940 р., 18 грудня. Підписання А.Гітлером директиви №21 (план
«Барбароса») про «блискавичну війну» проти
Радянського Союзу.
1941 р., 24 лютого. Введення в дію у Краматорську заводу тяжко-
го машинобудування.
1941 р., 22 червня. Напад фашистської Німеччини та її сателітів
на Радянський Союз. Початок Великої Вітчиз-
няної війни радянського народу проти німець-
ко-фашистських загарбників.
Президія Верховної Ради СРСР видала укази
про військовий стан в країні, про мобілізацію
військовозобов*язаних.
1941 р., 22 червня- 1 липня.Героїчна оборона воїнів 13-ої застави 90-го
Володимир-Волинського прикордонного загону
під командуванням лейтенанта О.В.Лопатіна.
1941 р., 23 червня. ЦК ВКП(б), РНК СРСР створили Ставку Голо-
ловного Командування Збройних Сил СРСР.
10 липня перетворена в Ставку Верховного Го-
ловнокомандування.
1941 р., 23-29 червня. Танкова битва під Дубно-Луцьком-Рівне між
німецько-фашистською 1-ою танковою групою
і радянськими механізованими корпусами Пів-
денно-Західного фронту.
1941 р., 26 червня. ЦК КП(б)У і РНК УРСР створили спеціальну
комісію для керівництва евакуацією.
1941 р., 30 червня. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову
про створення Державного Комітету Оборони.
1941 р., 30 червня. Німецько-фашистські війська захопили Львів.
Разом з ними до міста прибула спеціальна
група ОУН(б) на чолі з Я.Стецьком. Провели
Національні збори і прийняли «Акт проголо-
шення відновленої Української держави».
1941 р., 11липня-26 вересня.Героїчна оборона Києва військами Південно-
Західного фронту під командуванням М.П.Кир-
поноса, який загинув тут разом із штабом.
1941 р., 1 серпня. Початок розподілу України німецьким команду-
ванням. Створення дістрикту «Галичина» з цен-
тром у Львові у складі польського генерал –
губернаторства.
1941 р., 9серпня-16 жовтня. Героїчна оборона Одеси військами Приморсь-
кої армії і частиною сил Чорноморського фло-
ту під командуванням І.Є.Петрова.
1941 р., 16 серпня. Наказ Ставки Верховного Головнокомандуван-
ня №270, згідно якому командири, політпра-
цівники, що опинилися у полоні, вважалися
дезертирами, а їх сім*ї підлягали арешту і ви-
селенню. Сім*ї полонених червоноармійців по-
збавляли будь-якої допомоги.
1941 р., 19-20 серпня. Створення окупаційної румунської адміністра-
ції між Дністром і Бугом – «Трансністрія» з
центром у Тірасполі. Декретом А.Гітлера ство-
рено рейхскомісаріат «Україна» з центром у
м. Рівне на чолі з Е.Кохом.
1941 р., 23 серпня. Введення на окупованих територіях каральних
заходів по відношенню до місцевого населення.
(План «Ост»)
1941 р., серпень-вересень. Створення перших партизанських загонів і під-
пільних організацій на окупованій фашистами
території УРСР.
1941 р., 29-30 вересня. Початок масових розстрілів євреїв («голокост»),
військовополонених та місцевого населення у
Бабиному Яру.
1941 р., 29 вересня - Донбаська оборонна операція військ Південного
4 листопада. і частково Південно-Західного фронтів.
1941 р., 30 вересня - Московська битва. Оборонні бої (30 вересня - 1942 р., 20 квітня. 5 грудня 1941 р.) і наступальні (5-6 грудня 1941-
20 квітня 1942 р.). Перша велика поразка ні-
мецько-фашистських військ у ІІ світовій війні.
1941 р., 18 жовтня. В Спадщанському лісі на Сумщині створено
об*єднаний Путивльський партизанський загін
під командуванням С.А Ковпака і С.В.Руднєва.
1941 р., 30 жовтня - Героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 1942 р., 4 липня. днів силами гарнізону міста, Чорноморського
флоту і військами Приморської армії.
1941 р., листопад – Діяльність підпільної комсомольсько-молодіжної
1942 р., травень. організаці у Полтаві «Нескорена полтавчанка»
під керівництвом О.Убийвовк.
1941 р., 22 грудня. Діяльність в м.Малин підпільної антифашистсь-
1943 р., 31 серпня. кої організації під керівництвом П.А.Тараскіна,
а з січня 1943р. - Ніни Сосніной.
1941 р., 25 грудня - Керченсько – Феодосійська десантна операція,
1942 р., 3 січня. наслідком якої стало звільнення Керченського
півострова. Знову його захопили німецькі війсь-
ка 15-20 травня 1942 р.
1942 р., 2 січня - В с. Кримка Одеської обл. діяла підпільна ком-
1943 р., 28 лютого. сомольська організація «Партизанська іскра»
під керівництвом директора школи В.С.Мор-
гуненка та учнів - старшокласників Парфена
Гречаного і Дар*ї Дяченко.
1942 р., 13 лютого. Початок примушеного вивозу українського
населення з окупованих територій на роботи
до Німеччині - «остарбайторів». Було вивезе-
но майже 2 млн. громадян України.
1942 р., березень. Створення об*єднання партизанських загонів
під командуванням О.М.Сабурова.
1942 р., 12-29 травня. Харківська битва. Війська Південно-Західного
і частини Південного фронту перейшли в на-
ступ і опинилися в оточенні. Радянські війсь-
ка мали значні втрати живої сили і техніки.
1942 р., 16 травня - Героїчна оборона Аджимушкайських кам*яно-
31 жовтня. ломен у Керчі.
1942 р., 30 травня. Постановою ДКО при Ставці Верховного Го-
ловнокомандування створено Центральний
штаб партизанського руху (ЦШПР) на чолі з
П.Пономаренко і Український штаб партиза-
нського руху (УШПР) на чолі з Т.Строкачем.
1942 р., 17 липня - Сталінградська битва - оборонна (17 липня –
1943 р., 2 лютого. 18 листопада 1942 р.) і наступальна (19 лис-
топада 1942 р. – 2 лютого 1943 р.). Початок
корінного перелому в ІІ Світовій і Великій
Вітчизнянній війнах.
1942 р., 28 липня. Наказ народного комісара оборони СРСР №227
(Ні кроку назад!), згідно якому командирам
і бійцям заборонялося самовільно кидати свої
позиції. За відступ без наказу карали розстрі-
лом. Були сформовані штрафні батальйони і
заградзагони.
1942 р., 28 липня. Сформовано Чернігівське партизанське з*єдна-
ння під командуванням О.Ф.Федорова.
1942 р., серпень - Діяв Київський підпільний обком КП(б)У на
1943 р.січень. чолі з І.Кудрею.
1942 р., 30 вересня - У Краснодоні діяла підпільна комсомольська
1943 р., січень. організація «Молода гвардія». Командир Іван
Туркеніч.
1942 р., 14 жовтня. Створення в Західній Україні ОУН(б) Укра-
їнської повстанської армії (УПА).
1942 р., 18 грудня. Початок звільнення України від німецько-фа-
шистських окупантів. Війська 1-ої гвардійсь-
кої армії генерала В.І.Кузнєцова звільнили
с.Півнівку Меловського р-ну Ворошиловград-
ської області - перше українське село.
1943 р., 22 лютого. Постанова ДКО про відновлення вугільних
шахт Донбасу.
1943 р., лютий- липень. Діяльність підпільної комсомольської органі-
зації в м.Ніжин під керівництвом Якова Батюка.
1943 р., 14 квітня. Постанова ДКО про створення в системі НКО
Головного управління контррозвідки (Смерть
шпигунам - «Смерш»).
1943 р., 12 червня - Карпатський рейд з*єднання партизанських
початок жовтня. загонів під командуванням С.А.Ковпака і
С.В.Руднєва.
1943 р., 5 липня - Курська битва - оборонна (5 – 23 липня) і на-
23 серпня. ступальна (12 липня – 23 серпня). Перемогою
на Курській дузі і виходом радянських військ
до Дніпра завершився корінний перелом у
ході війни.
1943 р., 3 серпня - «Рейкова війна» - партизанська операція з
15 вересня. підриву залізниць і німецьких ешелонів із
технікою та військами на території окупо-
ваної РСФРР, БРСР, УРСР на допомогу Чер-
воній Армії.
1943 р., 13 серпня – Донбаська наступальна операція Південно-
22 вересня. Західного і Південного фронтів. Звільнення
Донбасу.
1943 р., 23 серпня. Білгород - Харківська операція військ Степо-
вого фронту. Остаточне звільнення Харкова.
1943 р., серпень-грудень. Битва за Дніпро. Наступальні операції ра-
дянських військ з метою звільнення Лівобе-
режної України, Донбасу і форсування Дніпра.
1943 р., 7 вересня. Наказ фашистського командування про пов-
не знищення господарчих споруд і будь-яко-
го майна, а також повне знищення Донбасу.
1943 р., 8 вересня. Війська Південного фронту звільнили Сталіно.
1943 р., 20 жовтня. Ставка ВГК перейменувала Калініський і
Прибалтійський фронти відповідно у 1-й і 2-й
Прибалтійські фронти, Центральний фронт -
в Білоруський, Воронізький, Степовий, Пів-
денно - Західний і Південний фронти відпо-
відно в 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські фронти.
1943 р., 6 листопада. Під час Київської операції війська 1-го Ук-
раїнського фронту під командуванням М.Ва -
тутіна звільнили Київ – столицю УРСР.
1943 р., 28 листопада - Конференція голів урядів СРСР, Англії і
1 грудня. США у Тегерані, яка розглянула питання
спільного ведення війни і післявоєнного вла-
штування світу.
1943 р., 24 грудня - Наступ радянських військ на Правобереж-
1944 р., 27 квітня. ній Україні з метою повного звільнення цієї
території.
1944 р., 5 січня- 1 квітня. Львівсько - Варшавський рейд 1-ої Україн-
ської партизанської дивізії під командуван-
ням П.П.Вершигори.
1944 р., 24 січня-18 лютого. Корсунь - Шевченківська наступальна опера-
ція військ 1-го і 2-го Українських фронтів,
наслідком якої стало оточення і знищення
значного фашистського угрупування.
1944 р., 5 лютого. Президія Верховної Ради УРСР звільнила
Л.Р.Корнійця з посади Голови РНК УРСР
і призначила на посаду Голови РНК УРСР
М.С.Хрущова . Одночасно займав посаду Пе-
ршого секретаря ЦК КП(б)У.
1944 р., 26 березня. Радянські війська вийшли до річки Прут –
державний кордон СРСР з Румунією.
1944 р., 8 квітня. Війська 1-го Українського фронту вибили
ворога з передгір*я Карпат і вийшли на дер-
жавний кордон з Чехословаччиною.
1944 р., 8 квітня – 12 травня. Кримська наступальна операція. Звільнення
Кримського півострова ( 11 квітня - Керчь,
13 квітня - Сімферополь, 9 травня –Севастополь)
1944 р., 18 травня. Виселення кримсько-татарського населення з
Кримського півострова у східні райони СРСР.
1944 р.,27-28 червня. Виселення болгар, вірмен, греків з Кримсько-
го півострова у східні райони СРСР.
1944 р., 13 липня-29 серпня. Львівсько-Сандомирська наступальна опера-
ція військ 1-го, 4-го Українських і 1-го Біло-
руського фронтів, наслідком якої стало зві-
льнення західних областей України і півде-
но-східних районів Польщі. (27 липня – Львів
і Станіслав, 6 серпня – Дрогобич)
1944 р., 18-22 липня. Оточення і розгром великого ворожого угру-
пування в тому числі дивізії СС «Галичина»
на заході від м. Броди.
1944 р., липень. Створення з ініціативи ОУН(б) Української
головної визвольної ради (УГВР) з метою ор-
ганізації збройної боротьби в тилу Радянської
Армії і знищення Радянської влади в Україні.
1944 р., 20-29 серпня. Ясско - Кишинівська наступальна операція
військ 2-го і 3-го Українських фронтів у взає-
модії з Чорноморським флотом і Дунайською
військовою флотилією, наслідком якої стало
звільнення Молдавії та Ізмаїльської обл. і ви-
ведення Румунії із фашистського блоку.
1944 р., 8 вересня-28 жовтня. Східно – Карпатська наступальна операція
військ 1-го і 4-го Українських фронтів. Пов-
ністю звільнені райони Західної України,
Закарпатської України і частина Східної Сло-
ваччини, чим допомогли словацькому анти -
фашистському повстанню.
1944 р., 8 жовтня. Звільнене с.Лавочне Львівської обл. – останнє
українське село в кордонах передвоєнної
Радянської України.
1944 р., 9 вересня-28 жовтня. Карпатсько – Ужгородська наступальна опера-
ція військ 4-го Українського фронту. Повні-
стю звільнена Закарпатська Україна і частина
Словаччини.
1944 р., 28 жовтня. Завершення звільнення території Української
РСР. День звільнення України.
1944 – 1953 рр. Боротьба військових формувань ОУН-УПА
проти Радянської влади. В результаті було
вбито понад 30 тис. мирних громадян і май-
же 25 тис. військовослужбовців, прикордон -
ників та співробітників правоохоронних орга-
нів.
1945 р., 4-11 лютого. Кримська конференція в Ялті керівників анти-
гітлерівської коаліції: СРСР (Й.Сталін), США
(Ф.Рузвельт), Великобританії (У.Черчіль).
1945 р., 16 квітня – 8 травня. Берлінська наступальна операція військ 1-го
Українського, 1-го і 2-го Білоруських фрон-
тів. Взяття столиці фашистського рейху Бер-
ліну (2 травня) і вихід до р.Ельба для зуст-
річі з військами союзників.
1945 р., в ніч з 8 на 9 травня. Підписання Акту про беззаперечну капітуля-
цію фашистської Німеччини. Від Радянсько-
го Союзу Акт приймав командуючий 1-м
Українським фронтом Маршал Радянського
Союзу Г.К.Жуков.
1945 р., 9 травня. День Перемоги радянського народу у Вели-
кій Вітчизнянній війні. Закінчення Великої
Вітчизняної війни.
1945 р., 24 червня. Парад Перемоги представників усіх фронтів
на Червоній площі у Москві.
1945 р., 9 серпня. Вступ СРСР у війну проти Японії.
1945 р., 29 серпня. Підписання договору між СРСР і Чехословач-
чиною про об*єднання Закарпатської Укра-
їни з Радянською Україною. Завершення
створення соборної об*єднаної України.
1945 р.,2 вересня. Підписання Акту про беззаперечну капіту-
ляцію Японії у Токійській затоці на амери-
канському крейсері «Місурі». Від СРСР Акт
приймав генерал К.Дерев*янко. Закінчення
Другої світової війни.
РОЗДІЛ 18. ПІСЛЯВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ
В 1945 – СЕР.1950-х РОКІВ.
1945 р., 4 вересня. Президія Верховної Ради СРСР видала указ
про скасування Державного Комітету Обо-
рони СРСР.
1945 р., вересень. Введений в дію відновлений Харківський
тракторний завод ім.С.Орджонікідзе.
1945 р., 23 жовтня. Випущено перший після війни паровоз серії
«СО» (Серго Орджонікідзе) на Ворошилов-
градському паровозобудівельному заводі.
1945 р., 19 листопада. Видала першу плавку після відбудови мар-
тенівська піч на Мариупольському заводі
«Азовсталь».
1946 р., 22 січня. Указ Президії Верховної Ради СРСР про
утворення у складі УРСР Закарпатської обл.
1946 р., 8-10 березня. Церковний собор представників греко-като-
лицької церкви у Львові на чолі з єпіско -
пом Гавриїлом Костельником, на якому бу-
ла скасована Брестська унія 1596 р., розір -
вані відносини з Ватіканом і проголошено
воз*єднання з православною церквою. Це
призвело до загострення релгійної ситуації
в Західній Україні і до вбивства терориста-
ми з ОУН Г.Костельника.
1946 р., 15-19 березня. Верховна Рада СРСР прийняла закони про
четвертий п*ятирічний план відбудови і роз-
витку народного господарства СРСР на 1946
-1950 рр., перетворення Ради Народних Ко-
місарів СРСР у Раду Міністрів СРСР і Рад
Народних Комісарів союзних та автономних
республік - в Ради Міністрів союзних і авто-
номних республік.
1946 р., 27-30 серпня. УІІІ сесія Верховної Ради УРСР першого
скликання прийняла п*ятирічний план відбу-
дови і розвитку народного господарства Ук-
раїнської республіки на 1946-1950 рр.
1946 р., восени - В Українській та інших республіках СРСР
1947 р., весна. відбувся голод, викликаний післявоєнною
розрухою та сталінськими засобами керів-
ництва сільським господарством.
1947 р., 10 лютого. Підписання в Парижі мирних договорів пред-
ставниками СРСР, БРСР та УРСР (разом з
созниками з антифашистької коаліції) з дер-
жавами фашистського блоку: Угорщиною,
Румунією, Фінляндією, Болгарією, Італією.
1947 р., 3 березня. Пленум ЦК КП(б)У звільнив з посади пер-
шого секретаря ЦК КП(б)У М.С.Хрущова і
вибрав на цю посаду Л.М.Кагановича.
Хрущов залишився на посаді голови Ради
Міністрів УРСР до 12 грудня 1947 р.
1947 р., 3 березня. Введений в дію перший гідроагрегат Дніп-
ровської ГЕС.
1947 р., березень. В журналі «Новый мир» опублікована пер-
ша книга роману О.Гончара «Прапороносці».
Видана книга П.П.Вершигори «Люди с чис-
той совестью».
1947 р., 15-20 вересня. Пленум Союзу радянських письменників
України заслухав доповідь О.Корнійчука про
виконання СРП України постанови ЦК ВКП(б)
про журнали «Звезда» і «Ленинград».
1947 р., 14 грудня. Постанова Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б)
про проведення грошової реформи і відміну
карток на продовольчі і промислові товари.
1947 р., 26 грудня. Пленум ЦК КП(б)У звільнив з посади пер-
шого секретаря ЦК КП(б)У Л.Кагановича і
обрав на цю посаду М.Хрущова.
1948 р., 22 трав. Постанова ЦК КП(б)У про стан і заходи з
покращання музикального мистецтва у зв*я-
зку з рішенням ЦК ВКП(б) про оперу «Ве-
лика дружба» В.Мураделі.
1948 р., 13 жовтня. Вступив в дію газопровод Дашава – Київ.
1949 р., лютий. Початок боротьби з космолітизмом і низько-
уклінством перед Заходом.
1949 р., березень. Введення в УРСР обов*язкового семирічного
навчання в селах і десятирічного – в містах.
1949 р., 29 серпня. Перше випробування в СРСР атомної бомби,
розробленої колективом вчених на чолі з
Ігорем Курчатовим.
1949 р., 24 жовтня. Терористами ОУН убитий у Львові письмен-
ник Ярослав Галан.
1949 р., грудень. Пленум ЦК КП(б)У звільнив з посади першо-
го секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова і обрав
на цю посаду Л.Г.Мельникова.
Донбас перевищив довоєнний видобуток
вугілля.
1950 р., 5 березня. Загинув головнокомандуючий УПА, генерал-
хорунжий і голова Генерального секретаріа-
ту Української визвольної ради (УГВР) Ро-
ман Шухевич (Тарас Чупринка)
1950 р., 21 вересня. Постанова Ради Міністрів СРСР про збуду-
вання Каховської гідроелектростанції на
Дніпрі, Південно-Українського каналу і про
зрошування земель південних районів Ук -
раїни і північних районів Криму.
1950 р. Відбудовано зруйнованний німецько-фашист-
ськими окупантами Ново - Краматорський
машинобудівний завод ім.Сталіна.
1951 р., 2 липня. «Правда» опублікувала редакційну статтю
«Проти ідеологічних перекручень в літера-
турі», в якій був розкритикований вірш
В.Сосюри «Любіть Україну». Початок без-
підставної критики літераторів і діячів мис-
тецтва.
1951 р., 7 листопада. Почав діяти перший в Україні київський те-
візійний центр.
1952-1953 рр. Остаточний розгром військових підрозділів
ОУН-УПА радянськими органами МВС-МДБ
РОЗДІЛ 19. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ.
(1953 - 1964 рр.)
1952 р., 5-14 жовтня. ХІХ з*їзд ВКП(б). Прийняття директив з
п*ятого п*ятирічного плану розвитку народ-
ного господарства СРСР на 1951-1955 рр.
ВКП(б) перейменована в КПРС.
1953 р., 5 березня Помер Й.В.Сталін - секретар ЦК КПРС, го-
лова Ради Міністрів СРСР.
1953 р., 15 березня. Четверта сесія Верховної Ради СРСР обрала
головою Президії Верховної Ради СРСР
К.Є.Ворошилова і призначила Головою Ра-
ди Міністрів СРСР Г.М.Малєнкова.
1953 р., 2-4 червня. Пленум ЦК КП(б)У обрав першим секре -
тарем ЦК КП(б)У О.І.Кириченка.
1953 р.,2-7 липня. Пленум ЦК КПРС заслухав доповідь Пре -
зидії ЦК (доповідач Г.Малєнков) про зло –
чинні антипартійні і антидержавні дії Л.Бе-
рія, вивів його із складу ЦК КПРС і вик -
лючив із КПРС, як ворога Комуністичної
партії і радянського народу.
1953 р., 12 серпня. В СРСР випробувана перша воднева бомба,
розроблена колективом вчених на чолі з
Андрієм Сахаровим.
1953 р.. 3-7 вересня. Пленум ЦК КПРС прийняв постанову про
заходи розвитку сільського господарства
СРСР. Обрав Першим секретарем ЦК КПРС
М.Хрущова.
1953 р., 18-23 грудня. Спеціальне засідання Верховного Суду роз-
глянуло справу колишніх керівників держ-
безпеки країни Л.П.Берія, В.Г.Деканозова,
В.Н.Меркулова, С.А.Гоглідзе, П.Я.Мешика,
Л.Є.Влодзимірського, Б.З.Кобулова і засуди-
ло їх до смертної кари - розстрілу.
1953 - 1954 р.р. Початок «хрущовської відлиги». Перегляд
справ про політичні процеси 30-х – 40-х рр.
і реабілітація політичних в*язнів (часто пі-
сля смерті).
1954 р., 19 лютого. Указ Президії Верховної Ради СРСР про
передачу Кримської області із складу Росій-
ської Федерації до складу УРСР в честь
300-річчя воз*єднання України з Росією.
1954 р., 23 лютого - Пленум ЦК КПРС прийняв постанову про
2 березня. збільшення виробництва зерна в країні і
про освоєння цілинних і перелогових зе -
мель.
1955 р., 25 січня. Президія Верховної Ради СРСР прийняла
Указ про припинення стану війни між
Радянським Союзом і Німеччиною.
1956 р., 14- 25 лютого. ХХ з*їзд КПРС. Прийнято директиви на
шостий п*ятирічний план розвитку народ-
ного господарства СРСР на 1956-1960 рр.
На закритому засіданні заслухана доповідь
М.Хрущова «Про культ особи та його на -
слідки».
1956 р. Початок «дисидентського» руху в У країні,
яке поділялося на чотири течії: загальноде-
демократичне, марксистсько-ленінське, націо-
налістичне і релігійне.
1956 р., 8 березня. Указ Президії Верховної Ради СРСР про ско-
рочення тривалості робочого дня для робіт –
ників і службовців у передвиходні та перед-
святкові дні.
1956 р., 25 квітня. Указ Президії Верховної Ради СРСР про ві-
дміну судової відповідальності робітників і
службовців за самовільне залишення уста -
нов і підприємств і за прогул без поваж -
них причин.
1956 р., 6 червня. Постанова Ради Міністрів СРСР про відміну
платні за навчання в старших класах серед-
ніх шкіл, в середніх спеціальних і вищих уч-
бових закладах.
1956 р., 8 вересня. Указ Президії Верховної Ради СРСР про під-
вищення розміру неоподаткованого мінімуму
заробітної плати робітників і службовців. Ра-
да Міністрів СРСР, ВЦСПС, ЦК КПРС прий-
няли постанову про підвищення заробітної
плати низькооплачувальним робітникам і слу-
жбовцям.
1957 - 1962 рр. «Морозна відлига» в Україні. Арешти і засуд-
ження представників дисидентського руху.
1957 р., 22 травня. М.С.Хрущов видав програмове завдання в
най ближчі роки догнати США з виробництва
м*яса, масла, молока на душу населення.
1957 р.,22-29 червня. Пленум ЦК КПРС видав постанову про ан -
типартійну групу Г.М.Малєнкова, Л.М.Кага -
новича, В.М.Молотова і «примкнувшого до
них» Д.Т.Шепілова.
1957 р., 10 липня. Створено в СРСР 105 економічних адміністра-
тивних районів - Рад народних господарств
(Раднаргоспів). Серед них в УРСР - 11.
1957 р., 29 жовтня. Пленум ЦК КПРС прийняв постанову про
покращання партійно - політичної роботи в
Радянській Армії і Флоті, розкритикував мі -
ністра оборони, Маршала Радянського Союзу
Г.К.Жукова і вивів його із складу Президії
ЦК і членів ЦК КПРС.
1957 р., 26 грудня. Пленум ЦК КПУ звільнив з посади першого
секретаря ЦК КПУ О.І.Кириченка і обрав пе-
ршим секретарем ЦК КПУ М.В.Підгорного.
1958 р., 19-20 березня. Постанова ЦК КПУ про подальший розвиток
колгоспного ладу і реорганізацію МТС.
1958 р., 27 березня. Верховна Рада СРСР зняла з посади Голову
Ради Міністрів СРСР М.О.Булганіна і призна-
чила на цю посаду М.С.Хрущова.
1958 р., 28 травня. ЦК КПРС прийняв постанову про виправле -
ння помилок в оцінці опер «Велика дружба»,
«Богдан Хмельницький», «Від усього серця».
1959 р., січень Закінчено спорудження другої черги каналу
Сіверський Донець - Донбас.
1959 р., 27 січня - Позачерговий ХХІ з*їзд КПРС. Прийняв ко-
5 лютого. нтрольні цифри розвитку народного господа-
рства СРСР на 1959 -1965 рр. (семирічний
план розвитку народного господарства). Зро-
бив висновок про повну, остаточну перемогу
соціалізму в СРСР.
1959 р., 31 січня. Повідомлення ТАРС про скорочення Зброй -
них Сил СРСР на 300 тис. осіб понад тих, що
були скорочені в 1955-1959 рр.- 1 млн. 840 тис.
1960 р., 7 травня. П*ята сесія Верховної Ради СРСР п*ятого
скликання звільнила К.Є.Ворошилова від
обов*язків Голови Президії Верховної Ради
СРСР і обрала на цю посаду Л.І.Брежнєва.
1960 р., 6 листопада. Вступило в дію Київське метро.
1961 р., 28 лютого. Президія Верховної Ради УРСР звільнила з по-
сади Голови Ради Міністрів УРСР М.Т.Каль-
ченка і призначила на цю посаду В.В.Щер -
бицького.
1961 р., 12 квітня. Ю.О.Гагарін вперше в історії людства злетів
у космос. День космонавтики.
1961 р., 17-31 жовтня. ХХІІ з*їзд КПРС. Прийнято новий Статут
КПРС і нову, третю, Програму партії, в якій
було проголошено за 20 років збудувати в Ра-
дянському Союзі комуністичне суспільство.
Вирішено винести саркофаг з тілом Й.Сталі-
на із Мавзолея.
1962 р., 14 лютого. Вступив в дію міжнародний нафтопровід
«Дружба».
1962 р. Робітничі страйки і демонстрації у Донецьку,
Жданові, Новочеркаську проти підвищення
цін на продукти харчування. Розстріл демон-
страції у Новочеркаську, коли було вбито 26
людей і судом винесено смертний вирок
7 робітникам.
1963 р., 1-2 липня. Пленум ЦК КПУ звільнив від обов*язків пер-
шого секретаря ЦК КПУ М.В.Підгорного і на
цю посаду обрав П.Ю.Шелеста.
1964 р., 12-14 жовтня. Пленум ЦК КПРС виявив недовіру Першому
секретареві ЦК КПРС М.С.Хрущову і звіль -
нив його від обов*язків Першого секретаря ЦК
КПРС і Голови Ради Міністрів СРСР. Пер -
шим секретарем ЦК КПРС обрано Л.І.Бре -
жнєва.
1964 р., 15 жовтня. Президія Верховної Ради СРСР призначила
Головою Ради Міністрів СРСР О.М.Косигіна.
РОЗДІЛ 20. УКРАЇНА В ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ
РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ І ЗАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ
І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ (1965-1985 рр.).
1965 р., 8 травня. Укази Президії Верховної Ради СРСР про прис-
воєння вищої відзнаки - звання «Місто-герой»
містам України: Києву, Севастополю, Одесі (зго-
дом і Керчі) і вручення їм ордена Леніна і ме-
далі «Золота Зірка».
1965 р., 15 жовтня. Президія Верховної Ради УРСР призначила Го-
ловою Ради Міністрів УРСР В.В.Щербицького.
1965 р., 9 грудня. Верховна Рада СРСР обрала Головою Президії
Верховної Ради СРСР М.В.Підгорного.
1966 р., 15-18 березня. ХХІІІ з*їзд КПУ. Розглянув проект з п*ятирічно-
го плану розвитку народного господарства СРСР
на 1966-1970 рр. Обрав Першим секретарем ЦК
КПУ П.Ю.Шелеста.
1966 р., 2 листопада. «Правда» опублікувала повідомлення про серій-
ний випуск найбільшого в світі літака «Антей»
(«АН-22») - конструктор О.К.Антонов.
1967 р., червень. Вийшов з друку перший том «Історії міст і сел
України».
1967 р., вересень. Вийшов з друку перший том колективної праці
«Українська РСР у Великій Вітчизнянній війні
радянського народу 1941-1945 рр.».
1968 р., січень. В журналі «Вітчизна» надрукований роман О.Гон-
чара «Собор», розкритикований офіційною пресою.
1968 р., квітень. Представники української інтелігенції (близько
150 осіб) звернулися у Києві з листом до ЦК КПРС,
протестуючі проти закритих судових процесів над
дисидентами у Києві, Львові, Івано-Франковську.
1970 р., 23 вересня. Указ Президії Верховної Ради СРСР про присво-
єння звання Героя Соціалістичної Праці головно-
му інженеру шахтоуправління №2-43 комбінату
«Торезантрацит» О.Г.Стаханову.
1970-1972 рр. Виходив підпільний опозиційний журнал «Укра-
їнський вісник» (редактор В.М.Чорновіл).
1971 р., 17-20 березня. ХХІУ з*їзд КПУ. Розглянуто проект Директив з
п*ятирічного плану розвитку народного господа-
рства СРСР на 1971-1975 рр.
1972 р., 25 травня. Пленум ЦК КПУ звільнив з посади Першого сек-
ретаря ЦК КПУ П.Ю.Шелеста в зв*язку з його
призначенням зам.Голови Ради Міністрів СРСР
і призначив на посаду Першого секретаря ЦК
КПУ В.В.Щербицького.
1972 р. Масові репресії проти дисидентів в Україні. От-
римали назву «великого погрому».
1976 р., 10-13 лютого. ХХУ з*їзд КПУ. Розглянули Директиви з п*яти-
річного плану розвитку народного господарства
СРСР на 1976-1980 рр.
1976 р., листопад. Створена в Києві Українська Гельсінська група
(УГГ) на чолі з письменником М.Руденко.
1979 р., грудень. СРСР відправив до Афганістану обмежений кон-
тингент радянських військ.
1980 р. Нова хвиля репресій проти дисидентів, наслідком
яких став майже повний розгром дисидентського
руху в Україні.
1982 р., лютий. Введена в дію перша черга каналу Дніпро-Дон-
бас довжиною 263 км.
1982 р., 10 листопада. Помер Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова
Президії Верховної Ради СРСР Л.І.Брежнєв.
1982 р., 12 листопада. Позачерговий Пленум ЦК КПРС обрав Генераль-
ним секретарем ЦК КПРС Ю.В.Андропова. 1983 р., 25 липня. Закінчено будівництво трансконтинентального га-
зопроводу Уренгой – Помари – Ужгород довжиною
4451 км. Російський газ через Україну пішов до
країн Європи.
РОЗДІЛ 21. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ І ВІДРОДЖЕННЯ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
1984 р., 9 лютого. Помер Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова
Президії Верховної Ради СРСР Ю.В.Андропов.
1984 р., 13 лютого. Позачерговий Пленум ЦК КПРС обрав Генераль-
ним секретарем ЦК КПРС К.У.Черненка.
1985 р., 10 березня. Помер Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова
Президії Верховної Ради СРСР К.У.Черненко.
1985 р., 11 березня. Позачерговий Пленум ЦК КПРС обрав Генераль-
ним секретарем ЦК КПРС М.С.Горбачова.
1985 р., квітень. Пленум ЦК КПРС, де були проголошені докорін-
ні зміни в економіці, соціальному та духовному жи-
тті радянського суспільства. Початок горбачовської
«перебудови» з метою мирного переходу від соці-
алістичних до капіталістичних відносин і розвале-
ння СРСР.
1986 р., 6-8 лютого. ХХУІІ з*їзд КПУ. Розглянув проект Основних на-
прямків економічного і соціального розвитку СРСР
1986-1990 рр.
1986 р., 26 квітня. Відбулася аварія на четвертому енергоблоці Чор-
нобильської АЕС.
1986 р., 25 вересня. Укази Президії Верховної Ради СРСР про присво-
єння звання Героя Радянського Союзу В.П.Кибенку,
В.П.Правику (посмертно), Л.П.Телятнікову за муж-
ність і героїзм, проявлені при ліквідації аварії на
Чорнобильській АЕС.
1987 р., 10-11 липня. Верховна Рада УРСР звільнила від обов*язків Го-
лови Ради Міністрів УРСР О.П.Ляшка і призначи-
ла на цю посаду В.А.Масола.
1988 р., липень - Святкування в Українській РСР 1000-річчя Хреще-
вересень. ння Русі.
1988 р., 1 жовтня. Верховна Рада СРСР звільнила А.А.Громико від
обов*язків Голови Президії Верховної Ради СРСР
і обрала на цю посаду М.С.Горбачова.
1989 р., 15 лютого. Завершення виводу радянських військ із Афганіста-
ну. За дев*ять років війни загинуло понад 14 тисяч
радянських солдат і офіцерів.
1989 р., 15-26 липня. Масові страйки шахтарів на багатьох шахтах Донба-
су і Західної України.
1989 р., 8-10 вересня. Установчий з*їзд Народного руху України за пере-
будову (НРУ). Головою Руху обраний І.Ф.Драч.
1989 р., 28 вересня. Пленум ЦК КПУ звільнив з посади Першого сек-
ретаря ЦК КПУ В.В.Щербицького і на цю посаду
обрано В.О.Івашко.
1989 р.,19 листопада. Перепоховання на Байковому кладовищі у Києві
загиблих в концтаборах ГУЛАГу дисидентів Васи-
ля Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого.
1989 р. Загострення релігійних конфліктів у західних обла-
стях УРСР між греко-католицькими і православни-
ми конфесіями.
1989 р. Масові мітинги і демонстрації з гострих проблем
громадсько-політичної, економічної, культурної, еко-
логічної ситуаціїї в Україні.
1990 р., 21 січня. Створено живий ланцюг людей «Українська хвиля»
від Києва до Львова на честь Дня соборності Укра-
їни (71 роковини проголошення Злуки УНР і ЗУНР).
1990 р.,30-31 січня. Архієрейський Собор Руської православної церкви
прийняв положення, згідно якому єпархії, монасти-
рі та ін. на території УРСР канонічно будуть скла-
дать Український екзархат Московського патріарха
і офіційно будуть називатися Українська правосла-
вна церква.
1990 р., 12-15 березня. Позачерговий третій з*їзд народних депутатів СРСР
обрав першим (і останнім) Президентом СРСР Гор-
бачова М.С., Головою Верховної Ради СРСР Лук*-
янова О.І.
1990 р.,29-30 квітня. Делегати з*їзду УГС прийняли рішення про розпуск
організації і створення на її базі Української рес-
публіканської партії (УРП). Головою партії обрано
Л.Г.Лук*яненка.
1990 р., 25-27 травня. Установчий з*їзд Об*єднаної соціал-демократичної
партії України. В останній день роботи з*їзду роз-
кололась на Соціал-демократичну партію України
і Соціал-демократичну партію України (об*єднану).
1990 р., 4 червня. Верховна Рада УРСР обрала Головою Верховної
Ради УРСР В.О.Івашко.
1990 р., 5-6 червня. Перший собор Української автокефальної церкви.
Відновлення УАПЦ.
1990 р., 6 червня. Створення у Верховній Раді УРСР Демократичного
блоку у вигляді Народної Ради, яка перейшла до
конструктивної парламентської опозиції на чолі з
І.Р.Юхновським.
1990 р., 19-22 червня. ХХУІІІ з*їзд КПУ. Першим секретарем ЦК КПУ обра-
но С.І.Гуренка, звільнивши з цієї посади Івашка В.О.
1990 р., 2-13 липня. ХХУІІІ з*їзд КПРС. Прийняв програмову заяву
«До гуманого, демократичного соціалізму». Гене-
ральним секретарем ЦК КПРС обрано Горбачова
М.С., його замісником В.О.Івашко.
1990 р., 16 липня. Верховна Рада УРСР прийняла «Декларацію про
державний суверенітет України».
1990 р., 23 липня. Сесія Верховної Ради УРСР звільнила з посади
Голови Верховної Ради УРСР Івашка В.О. і на цю
посаду обрала Л.М.Кравчука – другого секретаря
ЦК КПУ.
1990 р., 2 жовтня. Початок політичного голодування в Києві на цен-
тральному майдані (Майдан Незалежності) студентів
з вимогами від Верховної Ради відставки Голови
Ради Міністрів В.Масола і Голови Верховної Ради
УРСР Л.Кравчука, призначення нових виборів на
підставі багатопартійності, відмови від підписання
нового Союзного договору та ін.
1990 р., 15 жовтня. Нобелівська премія миру за 1990 р. присуджена
Президенту СРСР, Генеральному секретареві ЦК
КПРС, Голові Верховної Ради СРСР Горбачову М.С.
1990-1991 рр. Відновлення греко-католицької та автокефальної
православної українських церков.
1991 р., 19-21 серпня. Іммітація спроби державного перевороту в Москві
партійно-державною номенклатурою на чолі з Гор-
бачовим М.С. Розроблено в США.Початок мирного
контрреволюційного перевороту з метою розвалу
СРСР і знищення соціалістичної держави і соціа-
лістичної системи.
1991 р., 24 серпня. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла
Акт проголошення незалежності України.
1991 р., 30 серпня. Указ Президії Верховної Ради України про заборону
діяльності Комуністичної партії України.
1991 р., 8 жовтня. Прийнято Закон України «Про громадянство України».
1991 р., 1 листопада. Верховна Рада України прийняла «Декларацію прав
національностей України».
1991 р., листопад. В Києві відбувся собор єпископів України на чолі
з митрополитом Філаретом (Денисенко), на якому
проголосили відокремлення Української православ-
ної церкви від Московського патріархату. Проведений
у Харкові новий собор єпископів УПЦ піддав анафемі
Філарета за розкол УПЦ і позбавив його сану. Укра-
їнська православна церква розділилася на УПЦ – КП
і УПЦ -МП
1991 р., 1 грудня. Референдум на підтвердження Акту незалежності
України. Обрання першим Президентом України
представника української партійно-державної но-
менклатури Л.М.Кравчука.
1991 р.. 7-8 грудня. У Білорусії (Біловезька Пуща) три керівника дер-
жав: Президент РФ Б.Єльцин, Президент України
Л.Кравчук і голова Верховної Ради Білорусії Шу-
шкевич С. прийняли Угоду про припинення існува-
ння СРСР і створення нового об*єднання – Співд-
ружності незалежних держав (СНД).
1991 р., 21 грудня. В Алма-Аті (Казахстан) керівники 11 незалежних
держав (в минулому - радянських республік) підтвер-
дили Угоду, прийняту в Біловезькій Пущі, про припи-
нення існування СРСР і створення СНД.
1991 р., 25 грудня. М.С.Горбачов офіційно пішов у відставку з посади
Президента СРСР , Голови Верховної Ради СРСР і
відмовився від посади Генерального секретаря ЦК
КПРС.
РОЗДІЛ 22. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ.
1991р., грудень. Визнання України іноземними державами.
1991-1992 р.р. В Україні відновлена діяльність націоналістичних
партій і організацій - нащадків ОУН.
1992 р., 10 січня. Відмінені радянські карбованці і введені замість гро-
шей українські купони.
1992 р., 15 січня Верховна Рада України затвердила Державний гімн
України (музика М.Вербицького на вірш П.Чубинсь-
кого «Ще не вмерла Україна…»). В 2004 р. затвер-
дили з деякими змінами і слова П.Чубинського.
1992 р., 28 січня. Верховна Рада України затвердила новий Держав-
ний прапор України (блакитно-жовтий).
1992 р., 19 лютого. Верховна України затвердила малий Державний
герб України (тризуб).
1992 р. Лібералізація цін. Відміна державного контролю за
цінами. Інфляція перевищила 1000%.
1992 р., 7 листопада. Указ Президента України Л.Кравчука «Про реформу
грошової системи в Україні», за яким замість купо-
нів вводилися купоно-карбованці.
1993 р., червень. Масові страйки шахтарів та працівників інших про-
фесій з вимогою відставки Президента України
Л.М.Кравчука і дострокового розпуску Верховної
Ради України.
1993 р., червень. В Донецьку відбувся з*їзд Комуністичної партії
України, який відновив діяльність КПУ. Першим
секретарем ЦК КПУ обрано П.Симоненка.
1994 р., 14 січня. Підписання в Москві тристоронньої Угоди - США,
Російська Федерація, Україна про ліквідацію на те-
риторії України ядерної зброї.
1994 р., березень. Вибори до Верховної Ради України.
1994 р., квітень. Приєднання України на правах асоційованого члена
до економічного союзу в рамках СНД.
1994 р., 18 травня. Обрання Головою Верховної Ради України лідера
Соціалістичної партії України О.О.Мороза.
1994 р., 10 липня. Обрання Президентом України Л.Д.Кучми.
1994 р., жовтень. Верховна Рада України прийняла Програму Л.Кучми
про приватизацію державних засобів виробництва.
1995 р., 8 червня. Підписання Конституційного договору на 1 рік.
1995 р., листопад. Прийняття України до Ради Європи. Стала 37 чле-
ном Ради Європи.
1996 р., 28 червня. Верховна Рада України прийняла Конституцію
України, за характером буржуазно-демократичну,
яка законодавчо затвердила в державі реставрацію
капіталістичних відносин.
1996 р., вересень. Проведення грошової реформи, за якою вводилася
грошова одиниця - гривня. Купоно-карбованці об-
мінювали на гривні як 100 тис. до 1.
1997 р., 31 травня. Підписання Великого договору про дружбу, спів-
робітництво і партнерство між Україною і Росій-
ською Федерацією.
1997 р., 9 липня. Підписання в Мадриді Хартії про особливе парт-
нерство між НАТО і Україною.
1997 р., 8 жовтня. Заснування місії України при НАТО.
1998 р., 29 березня. Вибори до Верховної Ради України за мажоритар-
но-пропорційною системою.
1999 р., 14 листопада. Повторне обрання на посаду Президента України
Л.Д.Кучми.
1999 р., 3 грудня. Указ Президента Л.Кучми «Про деякі невідкладні
заходи прискорення реформування аграрного секто-
ру економіки», за яким були знищені колективні
сільськогосподарські підприємства (КСП і радгоспи)
і сільське господарство повинно було працювати
на підставі приватної власності. Розорення сільсь-
кого господарства України.
2000 р., січень. Обрання Головою Верховної Ради І.Плюща.
2001 р., 27 січня. Указ Президента України Л.Кучми про затвердже-
ння Державної програми співробітництва України
з НАТО на 2001-2004 рр.
2001 р. Скандали на правлячому Олімпі у зв*язку із зни-
кненням журналіста Г.Гонгадзе, появою «касет Мель-
ничука» і продажом надсекретної зброї «Кольчуга».
Виступи опозиції під гаслом:«Україна без Кучми!».
2001 р., квітень. З посади Прем*єр-Міністра України відправлений
у відставку представник Л.Кучми - В.А.Ющенко.
2002 р., березень. Вибори до Верховної Ради України.
2002 р., 16 вересня. Масові мітинги опозиції під час проведення акції
«Повстань, Україно!»
2002 р., листопад. Новим (дванадцятим з дня проголошення незалеж-
ності України) Прем*єр-Міністром був призначений
В.Янукович. На цій посаді перебував до січня 2005р.
2004 р., 21 листопада - Проведення в Києві, так званої, «помаранчової ре-
8 грудня. волюції», спланованої ідеологами США.
2004 р., 26 грудня. Після судової тяганини і третього туру виборів
Президентом України був обраний В.Ющенко.
2006 р., березень. Вибори до Верховної ради України за пропорцій-
ною системою.
2006 р., липень. Створення у Верховній Раді України «антикризової
коаліції». Голова Верховної Ради О.Мороз - лідер
СПУ. Прем*єр-Міністр В.Янукович - лідер ПР.
2007 р., травень. Боротьба у Верховній Раді «помаранчових» сил про-
ти «антикризової коаліції».
2007 р., 31 липня. Видання Президентом України В.Ющенко Указу
(четвертого) про достроковий розпуск Верховної
Ради України.
2007 р., серпень. Вибори до Верховної Ради України за пропорцій-
ною системою. Головою Верховної Ради обрано
представника «помаранчових» А.Яценюка. Прем*єр-
Міністром Ю.Тимошенко.
2008 р. Початок світової фінансово-економічної кризи. Поча-
лася у США і незабаром охопила всі країни світу.
Найбільш глибоко вразила Україну. Вступ України
до Світової організації торгівлі (СОТ).
2008 р., липень. Святкування в Україні 1020-річчя Хрещення Русі.
2008-2009 р. Боротьба у Верховній Раді між представниками
«помаранчових» і «біло-блакитних» сил. Відставка
з посади Голови Верховної Ради А.Яценюка і об-
рання на цю посаду В.Литвина. Загострення від-
носин між Президентом України В.А.Ющенко і
Прем*єр-Міністром Ю.В.Тимошенко.
2009 р.,27 липня - Перебування в Україні Патріарха Московського і
5 серпня. всієї Русі Кирила.
2010 р., 17 січня. Вибори нового Президента України.