Кузька, Рыжий и сон в февральскую ночь

Людмила Козыренко
За вікном-сніжинки бавляться, кружляючи, Морозець пустує, приємно охолоджуючи, а в кімнаті тепло,  затишно.
Рижий прокинувся і побачив, що Кузьки поруч немає. "Вже знайшов, кому допомогти",- посміхнувся кіт і вмостився на другий бік. Але сон уже зібрався і кудись подався, кинувши кота напризволяще. Полежавши ще трохи, Рижий, потягуючись, викотився з лежаночки і вирішив спочатку подивитись, що ж там на вулиці, а потім іти шукати Кузьку. Кіт застрибнув на підвіконня.
На вулиці був ще ранок, люди поспішали по своїх справах, а в годівниці-Рижий не повірив своїм очам-сиділа величезна Синиця і дзьобала шматочок сала. Синиця була така велика, що ледве поміщалася в годівниці. Других пташок, як не дивно, поблизу не було. Дивна птаха поздьобала ще трохи сальця і повернула голову до вікна.  Рижий аж пригнувся,  та пташка його помітила. У кота чомусь похололо в животі і трохи потерпли лапи, але велетенська Синиця глянула на нього і почала вишукувати смачні насінини соняха на дні годівниці. А потім...потім Рижий навіть не міг згадати, що трапилось: Синиця глянула на нього великим круглим оком, махнула крилом і кіт опинився...на величезній засніженій галявині, оточеній високими ялинами. До них звідусіль бігли кумедні Сніговики, Пінгвіни?-кіт заплющив очі: Пінгвіни не зникли. Вони танцювали, співали і пригощали одне одного ванільним морозивом і фруктовими бурульками.  Величезні Сорока і Сойка сварились, а потім розповідали лісові плітки. Руда Лисиця сиділа під ялиною і в'язала светрик Зайченяті, а Вовчисько лагодив усім звірятам чобітки і валянці.
Шокований побаченим кіт тер очі, їв сніг і не міг навіть поворушитись. Аж раптом він почув голосок Кузьки, який кликав його, Рижого і не міг докликатись.
Нахабний Пінгвін зліпив великий сніжок і вже збирався кинути його на кота. Рижий заволав, дригнув лапами і...прокинувся. Він спав, виявляється, на своїй лежаночці, поруч був Кузька і все добре! Ой як же зрадів наш кіт, що то був лише сон і ніяких Пінгвінів зі Сніговиками і бурульками!
За вікном сміялося Сонечко, раділо ясною блакиттю, що вже нагадувала про весну, небо і співали звичайні, звичайні! Синиці.
А на друзів чекав, приготувавши на сніданок сирники з какао, радісний Лютий. І друзі, швиденько зібравшись, почимчикували в гості. Кіт робив круглі очі і розповідав Кузьмі свій дивний сон, а Кузьма обіцяв обов'язково зазирнути до свого записника, щоб довідатись, що означає цей сон.
Не будемо заважати-у Лютого після сніданку багато роботи, а друзі йому будуть допомагати, а ми з ними обов'язково ще зустрінемося.