"Берегись коня - сзади, козла - спереди, а плохого человека - со всех сторон!"
(Народная мудрость)
В молодости на Кавказе я гулял как-то по одному аулу. И вижу, на полянке молодые местные парни кучкуются вокруг пасущихся коней. Я ради хохмы спросил:
- Ваши кони? Можно покататься?
- Да они без уздечки и без седла! - ответили парни. - Ну, если залезешь и не сбросят, то пожалуйста! Только сзади подходи! - ехидно усмехнулись они.
Я подошёл к самому крупному и мускулистому жеребцу и запрыгнул ему на спину, крепко взял за гриву и слегка шмякнул каблуками в бока.
Ребята все повернули головы и с удивлением стали наблюдать за моей джигитовкой...
Вы когда-нибудь летали с коня на каменистый грунт? И мне бы не хотелось!
Самый цирк, что это был самый строптивый и ещё необъезженный жеребец-производитель.
А строптивый конь пару раз вздыбился вверх, потом потоптался мелкой рысью подо мной , пофыркал. Но не сбросил! Представляете? Это была победа!
Все местные разинули рты от удивления! Ещё никто не смог даже запрыгнуть на этого коня.
- Скорее всего конь просто офигел от такого наездника! - сказал я местным, когда слез с коня.
(По секрету:
я предварительно несколько дней подкармливал тайком этого коня лекарственными травами, но какими - не скажу!)
©Александров-Снегирь
Приборкання норовливого
(Переклад вiд автора)
Бережися коня - ззаду, козла - спереду, а поганого людини - з усіх боків!"
(Народна мудрість)
В молодості на Кавказі я гуляв якось по одному аулу.
І бачу, на галявинці молоді місцеві хлопці кучкуються навколо коней, що пасутся.
Я заради хохми запитав:
- Ваші коні? Можна покататися?
- Та вони без вуздечки і без сідла! - відповіли хлопці. - Ну, якщо залізеш і не скинуть, то будь ласка! Тільки ззаду підходь! - єхидно посміхнулися вони.
Я підійшов до найбільшого і мускулистого жеребця і застрибнув йому на спину, міцно взяв за гриву і злегка шмякнув підборами в боки.
Хлопці все повернули голови і з подивом стали спостерігати за моєю джигітовкой...
Ви коли-небудь літали з коня на кам'янистий грунт? І мені б не хотілося!
Самий цирк, що це був самий норовливий і ще необ'їжджений жеребець-виробник.
А норовливий кінь пару раз здибився вгору, потім потоптався дрібної риссю піді мною , пофиркав. Але не скинув! Уявляєте? Це була перемога!
Всі місцеві роззявили роти від подиву! Ще ніхто не зміг навіть застрибнути на цього коня.
- Швидше за все кінь просто офігів від такого наїзника! - сказав Я місцевим, коли зліз з коня.
(По секрету:
я попередньо кілька днів підгодовував потайки цього коня лікарськими травами , але якими - не скажу!)