Розірвані мої думки навпіл.
Рояться в голові, як бджоли.
Зліва бувають наче сльози,
Справа - тверді мов бруньки.
І ті, що зліва плачуть, немов діти.
А ті, що справа научають жити.
Як жити у цьому хаосі?
Перетворився світ в малий клубочок.
І правлять цим клубочком люди,
Які не знають міри ані в чому.
Смикають за нитки, хто куди.
Здається їм,що вони боги
І все підкорюється їм.
Ах,ляльководи - помста вже близька.