У Вересня був чудовий настрій. Кожного ранку він до блиску натирав Сонечко, накидав на небо прозорий до ніжності шифон і займався важливими вересневими справами. А їх, важливих справ, було дуже багато: допомогти пізнім сливам і яблукам наповнитись по самі вінця солодким медом, що зводить з розуму ос з тонкими таліями і дуже поважних джмелів; додати червоного і жовтого кольорів солодким перцям, що яскраво блимають на зелених кущах; а ще-Вересень аж заплющив очі-зібрати духмяну, дуже смачну осінню малину, її аромат наповнює повітря божественним нектаром!
А ще Вересень дуже полюбляє пити гарячий шоколад і дуже не любить пити його на самоті. Тому з самого ранку приятелями була отримана телеграма: " Чекаю на сніданок". І приятелі не забарилися, он вже чути дзвінкий голосок Кузьки і трохи невдоволений, бо ж рано піднявся, голос Рижого.
А Вересень, сонячно посміхаючись, запрошує любих друзів до столу: шоколад, молочко, бутерброди і млинці з сиром ...Яке все смачне!
А після сніданку наш Маестро запропонував Рижому трохи попозувати для картини. Кіт трохи покомизився( для порядку) і погодився. Вересень дістав свою скриньку і почав готуватися: фарби, палітра, пензлі, мольберт він акуратно виймав з надр своєї чарівної скриньки і розкладав на мальовничій галявинці. Ну ось, неначе все готово. Ой, не все! А як же шарф і берет? Ну ось, тепер Художник готовий до творчого процесу.
А Рижий? Рижий тихенько спав, бо ж заморишся чекати, поки той Маестро все приготує!
Кузька веселився, спостерігаючи за творчою підготовкою, а коли Вересень вирішив почепити коту бант( для повноти котячого образу), малий від реготу трохи не впав з пенька, на якому сидів.
Нарешті Рижий, причесаний і з червоним бантом на шиї сидів біля куща з якимись квітами. Одним оком він позирав на ті квіти, кругом яких літали бджоли і оси з джмелями-хто знає, що на думці в тих комах?
Вересень змішував фарби, вибирав ракурс, довго думав і коту трохи почало набридати-він одним оком слідкував за кониками, які великими компаніями бавилися серед трави, за яскравими метеликами, врешті решт, за жучками і мурахами, але встати і піти він не міг, бо ж не хотів образити друга. Нарешті, портрет був готовий! Рижий з радістю здер бант, розкуйовдив чуба і помчався за найбільшим коником. А Кузька, роздивляючись портрет, був у захваті!
Кіт, набігавшись, теж вирішив подивитись на вересневий шедевр і залишився дуже задоволений: особливо йому сподобався червоний бант.
А у Вересня ще дуже багато ідей, він вирішив показати друзям свою ювелірну майстерню. У Кузьки від задоволення заблищали очі, так йому сподобалось це запрошення! А в майстерні чого тільки немає: безліч гарненьких скриньок з діамантами, рубінами, самоцвітами, гранатами. А також-Кузька зазирнув до однієї мереживної скриньки-з золотими нитками. З усієї цієї краси Вересень створює шедевральні прикраси для горобини, калини, даруючи їм намисто, прикрашаючи сукні шипшини елегантними світляками-брошками, щедрою рукою розсипаючи намистинки-самоцвіти на траву і листя сонячним ранком. А ще Вересень мереживних справ майстер, він умілими руками і з допомогою чарівної палички творить диво-дивнєє--неймовірне золоте мереживо для святкових суконь.
Кузька фотографував, записував, замальовував, його очі блищали від захвату, він намагався запам'ятати і берізку в мереживній сукні і калину в сонячно-рубінових бусах і ромашку в діамантових росяних намистинках.
"Знаєте, а пора вже й пообідати",-нагадав Рижий, що вже встиг разом з мамою-Білкою накрити стіл під старою ялиною.
За столом зібралась весела компанія, вони розхвалювали несподівані кулінарні здібності кота, згадували його роботу моделлю, реготали з Кузькиної реакції, розказували одне одному веселі історії. А Вересень згадав, як проводжав дітвору до школи, які маленькі першачки і які дорослі одинадцятикласники. Скромно похвалився, які букети він приготував на свято, а хвалитись було чим: тендітні айстри, величні гладіолуси, елегантні і ніжні хризантеми...
"А знаєте, я навіть ледве не заплакав, коли маленька першокласниця безстрашно злетіла на плече стрункого випускника і щосили закалатала срібним дзвоником",-розчулено промовив Вересень.
Друзі ще довго сиділи, пили ароматний шоколад, згадували...
Сидячи в кришталевій кареті, за компанією спостерігав чарівний Вечір, насолоджуючись виступом хору Цвіркунів і танцями Летючих Мишей.