Сплела из осени венок

   
    Анна Мотовиловец

Сплела із осені вінок,
Мов мавка лісова, я у віночку-
Крокую по стежині лісовій.
А які мрії, віночок цей,
Навіює в голівоньці моїй?
Ну як цю осінь обмануть?
Продовжить літо - не забуть...
Може на Мальдіви, а може
Ще гайнути на Маямі?
Поніжитись на сонечку -
Із літечком скупатись в океані...
Про осінь так можна забуть.
А зараз - несу я осінь у вінку-
Осіннє сонце виграє в усмішці.
Ще поки тепла то і її люблю -
Хай виграє веселкою у листі.
А хризантеми різних кольорів -
Осінній, то бузковий -
Прикрасять всі оселі у дворі,



Сплела из осени венок

(Вольный перевод Л.Каштановой)

Сплела из осени венок.
В том венке как дева я лесная.
Иду  тропинкой узкою   лесной,
В своих мечтах заветных пребывая.

Ах, какие мысли  навевает
Тот венок головушке моей!
Как осень обмануть мечтаю,
Чтобы больше было летних дней.

Может,  мне податься на Мальдивы,
Иль  полететь подальше, на Майями
Понежиться на солнце златогривом,
В  безбрежном  искупаться океане?

И  там про  осень  сразу позабуду.
 А сейчас её  в венке несу.
И солнце, улыбаясь всем  повсюду,
Дарит людям  осени  красу.

 Пусть  вернется лето  хоть на время,
Радуя людей своим теплом.
Пусть  дворы украсят хризантемы,
И  счастье, радость  входят в каждый дом.