Як відомо, про наявність Січі на Хортиці згадують у своїх творах такі автори, як Шимон Пекалід (Szymon Pekala-Pekalides), Йоганн-Христіан фон Енгель (Johann Christian von Engel) та російський інженер-підпоручик князь Семен Мишецький (Семенъ Ивановичъ Мышецкій). Окрім них згадки про Хортицьку Січ збереглися також і у зразках народної творчості -наприклад, у відомій козацькій думі "Розмова Дніпра з Дунаєм". Але чи можна до цих джерел ставитися без критичного аналізу? Спробую розібратись.
Що ж, Шимон Пенкаля або Пекалід в 1600 р. і справді у другій частині своєї поеми "De bello Ostrogiano", яка оповідає про війну Кшиштофа Коcінського із княжатами Острозькими (1591—1593), згадує в якості козацького осередка "Хортицю (Chortica) - вірну покровительку різнорідного племені, яке кружляє по всіх морях і нечутними сильними нападами спрямовує човни до берегів Понту Евксинського (Euxini ad littora Ponti) й cкіфських міст (Scythicas urbes), анітрохи не боячися посилати свої малі суденця (parvas cymbas) проти (турецького) флоту".* І це його свідчення дійсно дуже цікаве. Проте при цьому слід також пам'ятати, що твір Пенкалі у першу чергу є художньо-літературним і ствердно говорити, що у 1590-х-1600-х рр на (чи біля) Хортиці була функціонуюча фортеця (городок/Січ) -мабуть ще зарано. Як на мене, то більш переконливими щодо цього є свідчення цісарського дипломата Еріха Лясоти фон Штеблау (Erich Lassota von Steblau), котрий на відміну від Пенкалі побував особисто і на самій Хортиці і коло неї. Тож, згідно із словами Лясоти, колишня Хортицька фортеця князя Дмитра Вишневецького на 1594 р. являла собою вже одні лише руїни ("Тут був замок, збудований Вишневецьким років 30 тому і згодом зруйнований турками й татарами"). Таким чином, під час повстання Кшиштофа Коcінського фортеці тут точно не існувало, але сам Хортицький острів очевидно перебував під контролем запорожців. Бо ж той таки Лясота стверджував також, що на Хортиці "козаки тримають узимку своїх коней".
Щодо "Розмови Дніпра з Дунаєм", то я в принципі згодний із тим, що ця дума давня і що у ній й справді йдеться про часи Дмитра Вишневецького. Схоже на те. Тільки я от невпевнений, чи можна цю думу вважати історичним джерелом, достойним посилань. Бо ж у "Розмові Дніпра з Дунаєм" в принципі відсутня будь яка конкретика. Тут немає ні імен, ні дат, ні детального опису конкретної події. Про те, що тут йдеться саме про "похід Вишневецького на Кавказ і повернення його на Хортицю на "стародавню січ" -насправді можемо лиш здогадуватись та будувати якісь припущення.
Стосовно ж повідомлення фон Енгеля від 1796 р. про те, що Остафій Дашкович "визначив острів Хортицю місцем збору (козаків), щоб перекрити татарам тамтешню найкращу переправу..." скажу, що він очевидно переказує тут польського хроніста Бєльського (Bielskiego). Бо інших ранніх джерел про Дашковича та Хортицю немає. Принаймні я про такі нічого не знаю. Але зауважу, що і в Бєльського конкретно про Хортицю не йдеться. Оповідаючи про знаменитий виступ Дашковича на Пйотркувському сеймі 1533 р. Бєльський підкреслив, що ,,коли в сенатї питали того Остафія, як би запобігти тому, щоб Татари не чинили шкод у нас, він радив, щоб ми держали на Днїпрі по всяк час дві тисячі чоловік, які б ...боронили перевози від Татар". Крім того, Дашкович порадив "на островах, яких багато на Днїпрі, побудувати замки й коло них аби осаджено міста". Проте оці пропозиції Дашковича так і лишилися нереалізованими, бо як зазначив все той же Бєльський - "рада ся подобала ся всїм, але таки нїчого з того не вийшло”.
Ну а князь Семен Мишецький, який "жив на Січі з козаками тривалий час у 1740-х роках" і занотував, що на Хортиці "здавна бувала Запорозька Січ", окрім цього записав ще дещо цікавеньке. Що Запорозькі Січі козаки мали також "въ СедневкЂ (которая отстоитъ отъ Чернигова 30 верстъ), въ Кане†(которое состоитъ ниже Переясловля, на правой сторонЂ ДнЂпра), въ Переволочной" -тобто значно вище Дніпрових порогів. Тож праця кн. Мишецького безперечно цікава і дуже інформативна, але... Але переважно для XVIII ст. i аж ніяк не для більш ранніх часів.
Таким чином, говорити про так звану Хортицьку Січ ми можемо, але лише коли маємо на увазі часи князя Дмитра Вишневецького -тобто середину-другу половину XVI ст.
_____________________________________________
*......... Chortica fidelis,
Оmnigenae gentis, quae errat maria omnia circum,
Еvertitque rates, Euxini ad littora Ponti,
Аd Scythicas urbes, tacitus insultibus et vi
Nil metuens parvas cymbas submittere classi.
........ Хортиця -вірна захисниця люду
Всякого, що по морях навкруги роз’їжджає на суднах,
Нищить ворожі він скрізь кораблі на Евскінському Понті
Та несподіваним нападом скіфські руйнує фортеці.
Зовсім цей люд не боїться на суднах іти проти флоту.
(Переклад - Віталія Маслюка)
Ілюстрації:
1. Сторінка із поеми "De bello Ostrogiano" (1600 р.) Шимона Пенкалі (Пекаліда), де згадується козацький осередок на Хортиці.
2. Карта-врізка (частина Magni Dvcatvs Lithvaniae, Caeterarumque Regionum Illi Adiacentium Exacta Descriptio Illss mi. ac Excellss mi. Principis et Dni. D.Nicolai Christophori Radziwil D.G.Olijc; ac in Nieswies Ducis, S. Rom. Imperrii Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S.Sepulehri Hierosolimitani Militis etc. opera.cura et impensis facta ac in lucem editaа. - Amsterodami: excudebat Guilhelmus Janssonius, 1613) нижньої течії Дніпра (у масштабі близько 1:300 000) з довідковим матеріалом латинською мовою про запорозьких козаків, Хортицю, Томаківку та дніпровські пороги. 1613-1631 рр.