Пьянящая

Писной Андрей
ДАЛЕКА П'ЯНКА

***
все казав я собі - мине,
як опівдні минає тінь
не торкнеться вона мене,
десь полине у височінь
я казав на вушко тобі
від війни біжи, від біди
лише будеш в безпеці тоді
коливання свої зітри

ти дітей і себе відвезла
не дістане на часі війна
але болісно ниють серця:
як же ти, як же я, як вона
бо без дотику гине любов,
і ця відстань вистуджує кров
наповзає мерзенний туман
і не злитися нашим вустам

неможливість обіймів та рук
що кохання танок заведуть
і всередині сотні гадюк
в кров отруту квапливо несуть
зовні вибух - черговий приліт
як же серце моє торохтить
ви живіть, мої любі, живіть
нескінченно ця тягнеться мить

серпень. спека. навколо війна
десь погрозливо виє арта
в телефоні пишу я листа
а в думках лише постать одна
її вигини - гнучка лоза
ти єдина на світі така
ти для мене як божа роса
моя мрія
далека
п'янка

потай болісно плаче душа

як там ти
як же ти

як же... я


          _____________

   Андрій Пісний, Україна, місто Суми, серпень 2023 року