WYMIANA / ПІДМІНА
Nowela / Новела
польською та українською мовами
Zastosowano nurty artystyczne i stylistyczne: impresjonizm oraz ekspresjonizm z elementami surrealizmu (fantastyki) i egzystencjalizmu (teatr idei).
/
Застосовані художньо-стильові напрями (жанри): імпресіонізм та експресіонізм з елементами сюрреалізму (фентезі) та екзистенціалізму (театр ідей).
Moje bose stopy ledwie dotykaj; ziemi. Poruszam si; z gracj;, mi;kko i delikatnie. Bowiem jestem „kotk;”, na wszystko uwa;na, i ostro;na odk;d dosta;am szans; na ;ycie ponownie.
Bia;y a;urowy p;ot mostka prowadzi mnie przez b;;kitne jezioro na ma;; wysp;, kt;ra jest podobna do Bo;ego raju. A na jasnym bezchmurnym niebie, tu od wschodu, jakby smok wznosi ogniste czerwone s;o;ce. I rusza swoje gor;ce promienie, jak szerokie i straszne smocze skrzyd;a.
Figlarny wietrzyk przegania przez mostek rozszarpane kartki ksi;;ek, jak opad;e li;cie z drzew. A ja bawi; si; nimi jak motylami, dlatego ;e wszystkie „kotki” lubi; takie zabawki.
Uff! Karteczka z „Tajemnej doktryny” Heleny B;awatskiej dotkn;;a mojej „kociej ;apki”. Ups! Tsap-scratch! Ta dziwna ksi;;ka jest syntez; nauki, religii i filozofii. A na karcie jest napisane: „Resztki pi;tego kontynentu – Europy nie znikn; po narodzeniu Nowej Rasy, lecz dopiero wtedy, gdy nowe mieszkania – kontynent sz;sty pojawi si; nad nowymi wodami na powierzchni naszej planety, aby przyj;; nowego kosmit;. I wszyscy, kt;rym uda si; unikn;; katastrofy og;lnej, przenios; si; tam i osiedl;”.
„Na pewno prze;yj;” – ;artobliwie my;l; o sobie - „bowiem jestem <kotk;>”. I karteczka, zdmuchni;ta swawolnym wiatrem, spada do m;tnej wody pod mostem.
- Oh, co tam? Co tam p;ynie w ciemnej niebieskiej wodzie, g;stej jak formalina, pokrytej zbitym tumanem? Wygl;da jak ;pi;ca… Nie, jak martwa dziewczyna?... Tak, to dziewczyna.
Niedoskona;o;ci linii sylwetki, p;ynie ona w „formalinie”, poruszaj;c si; stopniowo w bia;ej pochmurnej mgle. A ja mam jej twarz i jej imi;, i sweter ten sam lazurowy... Lecz nikt nie dostrzegl wymiany.
-----
Redaktor tekstu: Jadwiga Bieniek-Janik.
///
Текст українською мовою:
Мої босі ніжки ледь торкаються поверхні землі. Я рухаюся граційно, дуже м'яко і делікатно. Оскільки тепер я - «кішка», до всього уважна і обережна з тієї миті як отримала шанс на життя вдруге.
Біла ажурна огорожа містка веде мене через блакитне озеро до маленького острова, схожого на Божий укритий рай. А на яснім безхмарнім небі, ось тут з боку Сходу, неначе дракон здіймається вогнисте червоне сонце і розкидає свої палаючі промені, немов страшні широкі драконячи крила.
Вітерець-фігляр гоне по містку шматочки сторінок, вирваних із книжок, немовби опале листя з дерев. А я граюся ним, неначе метеликами, тому що усі "котики" люблять такі забавки.
Уф! Листочок з "Таємної доктрини" Олени Блаватської зачепив мою «котячу лапку». Уф, цап-царап! Ця дивна книжиця є синтезом науки, релігії і філософії. А на листочку написано: «Залишки п’ятого континенту — Європи, зникнуть не одразу після народження Нової раси, а тільки тоді, коли над водами на поверхні планети Земля постане нове житло - континент шостий, здатний прийняти до себе нового прибульця. І всі, кому пощастить уникнути всесвітньої катастрофи, зможуть переїхати туди і там оселитися".
«Напевно переживу», - жартома мислю о собі, - «оскільки тепер є «кицькою»». І клапоть книжкової сторінки, здутий свавільним грайливим вітром спадає у каламутну воду під місток.
- Ой, а що то?.. Що то там плине в темно-синій воді, цупкій і густій, немов формалін, покритій щільним білим туманом? Схоже на сплячу... Ні, схоже на мертву дівчину?...
Так, то є мертва дівчина.
Недосконалості ліній, плине вона в «формаліні», переміщаючись поступово в білій похмурій імлі. А в мене її обличчя, і її ім'я, і светр такий самий - синій... Втім, ніхто не помітив підміни.