Роздуми

Марина Чиянова
Після Дня Фотографа та Дня Тренера.
Що треба дати мені в руки, щоб воно не випадало, не ламалося, не зависало й не вередувало?

Якщо чесно, то вміння знайомих мені фотографів спіймати кадр просто вражає.
Скажімо, є блогерки або продавчині в крамницях одягу, які так вміють сфотографувати, що я виглядаю в декілька десятків разів краще, ніж у реальності.
Талант)

Щодо дня тренера - у мене тренінги з особистісного зростання. Є велика теоретична база на додачу до них, але проблема в тому, що сам процес створення цього дійсно оригінального інфопродукту скидається на забавки - треба або сидіти довго в медитативній позі з розфокусованим поглядом, або танцювати під відкритим небом, або вірші писати на асфальті, або ще щось робити креативне на кшталт. Це не скидається на респектабельний робочий процес, але ось потім (ближче до кінця доби), я починаю розраховувати KPI кожної типології, анкети чи практики...