Думки вголос... -17-

               
         (Для отримання вірного, чесного висновку потрібен час!..)

Швидко, дуже швидко, в моєму віці, збігає, плине час!.. Раптом, вчора, якось несподівано, усвідомив (зранку і до вечора всі ЗМІ талдичили, нагадували про це) – ми таки витримали вже п’ятсот днів повномасштабної війни! Бо дуже вже підступний наш сусід вирішив, що не повинна існувати поряд з ним така незалежна країна, як Україна і, знехтувавши усіма міжнародними правилами та укладеними договорами, розпочав несамовито знищувати НАШІ мирні міста, села разом з дітьми та мирним населенням, всю інфраструктуру країни!.. В перші дні цієї варварської навали, визнаю чесно, було страшно – зі страхом прислухалися до любого гучного звуку. Страшно було не за себе (своє життя вже промайнуло, багато чого, насправді страшного, побачив на своєму шляху – вже не злякати), лячно нам було за діточок, онуків, їм було байдуже – мирне населення, чи військові об’єкти. Вони мали єдиний план: “Повне знищення України”!
Та треба таки підкреслити – до цієї битви рашисти готувалися вже давно!.. Сотнями років в масі російської спільноти насаджувалися і визрівали оті зерна ненависті (і не тільки виключно до України), які нарешті зміг використати і ввести в дію кремлівський шизофренічний маніяк! Не він був тим винахідником, у хворому мозку якого визріло отаке спотворене уявлення про “велич і непереможність російського духу”. З самого початку заснування “московського царства ” всі його, правителі віками мріяли підкорити, завоювати весь оточуючий їх світ, звести населення захоплених країн до становища рабів, а при незгоді – знешкодити, незалежно від нації, віку, стану і цінності їх інтелекту. Той ген ненависті закладений в ДНК московіта споконвіку. І так шкода, що серед населення росії адекватно мислячих людей лише малий прошарок, не більше десяти відсотків від населення величезної імперії. І це насправді шкода – повністю зазомбований народ недоімперії не здатен відновити демократію і міць країни, що стоїть на краю прірви…
А зараз, хочу повернутися в думках до подій сьогодення, до аналізу тих подій, що вже в минулому. Кожного разу, коли в думках поринаю в минуле, а це, зважуючи на мій вік, трапляється все частіше, бо все більше лізуть ті надоїдливі спогади, тривожать душу, якій вже час мати спокій та тишу над головою. Але ж і перевагу маю, аналізуючи все те, що трапилося на покручених стежках відпущеного МЕНІ перебування на цьому світі. Бо в молоді роки ТИ не маєш змоги порівнювати минуле з сьогоденням, тоді як МЕНІ, сьогодні, це дуже доступно. Так, прикро, що я не в змозі щось змінити в минулому, але так приємно і відчуваю велике задоволення, коли доволі часто мої прогнози та очікування, наперекір деяким “мудрим знавцям ”, збуваються – підтверджуючи МОЇ тверезі розрахунки та оцінки поточних подій. От і зараз, ту ситуацію, в якій опинилася НАША країна, а разом з нею ВСУ, керівництво країни та й МИ, хто живе, працює в УКРАЇНІ, багато з НАС очікували і нарешті отримали!.. Тож ніяк не можна сказати, що це було дуже вже несподівано…
Хіба ж то було для НАС, та й для НАШИХ друзів на заході великою таємницею, коли сотні тисяч військових, тисячі стволів артилерії, десятки тисяч танків, бронетехніки, тисячні армади авіації раптом розпочали військові навчання не десь на безкрайніх просторах шостої частини світу (Сибіру, Далекого Сходу або Заполяр”я), а просто попід кордонами України?.. А в 2014-му, хіба не знали НАШІ друзі на заході, що “вежливые зелёные человечки” настійливо та нагло починають захоплювати кусень за куснем НАШОЇ території?.. Хіба ж їх хвалена розвідка не знала стану оснащеності, боєздатності НАШОГО війська на той час?.. Але з кожного кутка світу лунало: “Ми такі заклопотані, ми осуджуємо такі дії росії, порушення всіх світових договорів та міжнародних правил!” І ніхто спочатку не квапився з військовою допомогою…  При цьому мало хто сумнівався, що Київ не впаде до ніг окупанта через три дні, а може за неділю…
Так, нам було дуже, невимовно тяжко всі ці дев’ять років…  І особливо гнітило, що то НАШІ рідні люди, НАШІ кохані сини та доньки віддають найдорожче для себе – СВОЄ ЖИТТЯ, щоб спокійно жили МИ, щоб сито і спокійно продовжували жити Європа, Америка, а може й весь світ… Так, зараз ми всі добре вже розуміємо – ніхто, окрім НАС, бо це НАШЕ майбутнє, та декого із добровольців з інших країн, в кого в душі висока планка доброти, самопожертви та совісті, не зупинить варварів-росіян… І Я, з перших днів цієї Вітчизняної, для НАС, війни був впевнений – по-іншому не складеться. До сього моменту впевнений, а зараз в цьому вже переконалося і все керівництво НАШОЇ держави, поки ми воюємо і здатні вмирати, захищаючи весь світ, ніхто не погодиться прийняти Україну до НАТО і вмирати на полі бою…
Але МЕНІ все ж подобається культурний, політичний вишкіл дипломатів, глав західних держав  , натренований віками в міжнародних дипломатичних боях!.. Зрозумівши, який негативний відгук буде мати в усьому світі нова відстрочка в прийняттю України в НАТО, вони довго та наполегливо відшукували спосіб, як все ж не гнати свої народи на поле бою, але й бути дієвими помічниками воюючої України, всі члени НАТО, а також ведучі лідери сімки розширили суттєво допомогу озброєнням… Та в зв’язку з цим, одразу вмикається критичний аналіз – починаю простий підрахунок кількості та довгих строків доставки тієї допомоги та вимушеними витратами боєприпасів НАШИМИ воїнам щоденно – від таких розрахунків стає СУМНО, а зостається тільки надія на незламність, героїзм НАШИХ захисників! Хочу також підкреслити – керівництво НАТО вміє оцінювати і дуже скрупульозно вирахувати і розклад сил на сьогодні, і розрахувати свої потенційні можливості та оснащення зброєю на несподівані виклики СВОГО ворога! Німецький часопис BILD днями опублікував (навіть з посиланням на джерела) оборонний план НАТО (на 4,4 тисячах сторінках) – в разі нападу Росії на НАТО, де чітко розписані ролі всіх учасників альянсу. В ньому затверджений план розгортання трьохсот тисяч військ на східному фланзі альянсу, а на розгортання цих сил відведено менше тридцяти днів!.. Отож маємо тільки один шлях – боронити СВОЮ землю, себе, рідних, дітей, віддавати СВОЇ життя за НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ВОЛЮ, МАЙБУТНЄ!!! А розрахунки Заходу хай зостаються їм на згадку…