Липень весь день грався погодним тумблером як сам хотів--то вмикав режим "спека" і все навкруги завмирало від неймовірно-високої навколишньої температури, то перемикав на режим "прохолода" і все живе зітхало з полегшенням. А під вечір наш непередбачуваний фантазер вирішив влаштувати грандіозну вечірку. Неодмінно-так він, мабуть, думав-треба запросити дядечка Грома, тітку Блискавку, їм до компанії-пихатих Хмар і, куди ж без нього, літній Дощ.
Вечірка почалася з сварки Грому з Хмарами: пухнасті панянки були невдоволені вибором музики, кольором своїх суконь і ще хто знає, чим. Дядько Грім сварився на панянок, які комизились, на Блискавку, що довго збиралась, бо, бачте, вона теж не могла вирішити, яке платтячко надягнути. Він гримостів своїми величезними кулаками, голосно кричав, підганяючи примхливих красунь...Нарешті всі зібралися: Хмари, Блискавка вибрали сукенки, і вже майже не комизились, а Дощ, полегшено зітхнувши, запанував, виграючи дуже відому популярну мелодію...
А коли все скінчилося і гості розійшлися, Липень взяв мольберт, змішав фарби, бо бачте, до нього завітали Муза з Натхненням. Вийшло дуже гарно, Маестро створив ну дуууже романтичне Небо для не менш романтичного настрою...