Ранок був дуже гарний і Червень вирішив прогулятись. Ранок був свіжий. Повітря наповнене ароматами полуниці, невагомий солодкий трояндовий шлейф огортав все навкруги, неперевершений жасміновий парфюм шифоновою накидкою накривав плечі.
Червень, позіхаючи, бо ж ще дуже рано, ішов по городу, роздивляючись грядки з капустою, яка була, до речі, дуже задоволена , бо ж дощі таки були; пишні кущики солодкого перцю, що вже почали відкривати свої оченята; помідорні рядки та огірочки, що бадьоро плелись по різнокольоровим вірьовкам до Сонечка. Далі була велика полунична грядка, ось уже аромат солодкої ягоди запрошує відвідати літнього десертику. Наш Червень був ще тим солодкоїжкою, тому з задоволенням нахилився за першою величезною ягодою, але завмер з несподівнки-хтось сидів серед густого листя і смачно їв полуниці. Розгорнувши листя, наш парубок побачив малого Кузьку. Його задоволене обличчя аж світилось од щастя, а щоки пломеніли полуничним солодким соком так, що навколо цих щік вились Бджоли і так і дивись, буде лихо.
Червень назбирав цілий кошик ароматних ягід, забрав Кузьму і пішов до хатинки, перебрати ягоди, готувати сніданок і, звичайно, вмивати цього любителя солодкого.
А тим часом прокинувся Рижий. Прокинувся, потягнувся, трохи повалявся в лежаночці, потім ще трохи полежав у кріслі, пройшовся по кімнаті, вдарив лапою пилосос, який Хазяйка вже витягла для прибирання і, помітивши, що немає Кузьми, потрюхикав, ні, поважно піднявши хвоста, гордо пішов на вулицю.
А там...Ранок в самому розпалі! Сонечко лагідно посміхалось, гуляючи по небу в золотій кареті, кіт аж очі заплющив, пташки весело співали, вітаючи новий день, велика тінь пролетіла-Рижий аж пригнувся і приготувався нападати: красень Лелека зібрався на полювання.
Кіт елегантно, як йому здалося, застрибнув на лавку, трохи поточив кігті, потягнувся, зліз із лавки, хотів поважно, але передумав і з розгону стрибнув у високу траву. Покачавшись там вдосталь, ліг і приготувався трохи поспати, але тут...Рижий припіднявся і прислухався: да, голос належав Кузьмі і цей голос...Кузьма і плакав і реготав одночасно. Сон у кота як рукою зняло і він, забувши про те, що поважний все-таки хлопець, помчав щодуху до будиночка. Як ви здогадались, Червень вирішив трохи вмити малого ласуна і на галявині під старою ялиною влаштував лазню, басейн і всі курортні задоволення.
Малі Мишенята бігали навкруги, ловили мильні бульбашки і реготали з Кузьми, з Червня, з кота, якому на носа сіла одна така бульбашка, що він аж чхнув з несподіванки.
Нарешті всі були чисті, сухі, задоволені і сиділи за столом. А на столі...на столі були млинці з полуничною начинкою, ароматні сирники, политі полуничним джемом, чай з м'ятою і, звичайно, молочко.
Сніданок пройшов весело, друзі нікуди не поспішали, насолоджувались смачними млинцями, ласували сирниками, запивали духмяним чаєм, ділилися новинами, розказували смішні історії. А потім Червень запросив всіх на прогулянку. Біля старої ялини компанію очікувала чарівна карета, прикрашена трояндовими гірляндами, яскравими стрічками, ароматними квітковими шлейфами. "Ну що, мандрівка до прекрасного розпочинається",-урочисто промовив Червень і карета піднялась у повітря.
Рижий помахав лапою сусідському коту, з яким він не то щоб не дружив, просто не долюблювали одне одного, помітив Хазяйку, яка вийшла на город, хотів було зазирнути до лелечого гнізда, але передумав, побачивши сердите око Лелеки-тата.
Нарешті він звернув увагу на Кузьку, який весь час трогав його за хвоста і щось намагався сказати. А Кузька був у захваті, бо ж навкруги, а точніше, внизу була така неймовірна краса: яскраві квіткові галявини, трояндові алеї і альтанки, обплетені трояндовими різнокольоровими гірляндами, ромашки в ситцевих білих сарафанах розбіглись по луках, по галявинах, їхні світлі голівки виднілись на клумбах, в палісадниках і на городах. Кузька все фотографував, замальовував у блокноті і щось записував, старанно висунувши язика. Повітря дзвеніло, повітря було ароматним, солодко-медовим, бо почала цвісти Липа, ця медова красуня! Червень-ювелір і Червень-парфюмер дуже постарався, створюючи липовий цвіт: кожна квіточка немов зроблена з витонченого кришталю, тендітні пелюсточки, здається, дзвенять від найменшого подиху вітерця і тихенького доторку бджолиних крилець. А Бджілки-трудівниці невтомно кружляють із своїми кришталевими відерцями, наповнюють їх неймовірно-смачним нектаром і летять до вулика, щоб відразу повернутися до гостинної Липи.
У наших мандрівників аж у головах запаморочилося від цього аромату! Ще трохи політали, побазікали з Сорокою, послухавши Дятла, що видзьобував вітальну телеграму Сові, яка живе в сусідньому лісі, пораділи тому, якими дорослими стали шпаченята в гніздах старої верби і повернулися на землю. Червень зупинив карету біля річки, бо ж берег аж кликав своїм білим пісочком і тепленькою водичкою. Ну що ж, не будемо заважати друзям веселитися, бо ж Літо, а яке Літо без купання в річці. А Рижий, запитаєте ви, як же він? А кіт прекрасно себе почуває, дуже прекрасно: пісочок теплий, є тіньочок від широколистого лопуха і життя вдалося! Він прислухається до вереску Кузьми, до сміху Червня, звуки підготовки до вечірнього концерту хору імені Жабинського заколисують і кіт, розтягнувшись на піску, тихенько задрімав...