ЗНОВ ЗАМЕТІЛЬ
(Автор: Джахан Поллиєва.
Переклад: Володимир Брянцев)
Двері навстіж вкотре і - в пітьму.
І живу ось так я котрий рік.
Та ось раптом різних втрат моїх чомусь
Кимось призупинено потік.
Знов заметіль ...
І никає колишнє в темноті.
Знов заметіль ...
Дві вічності зійшлись в один з коротких днів.
Не марнуй у роздумах наш час,
Все прости й вперед без вороття.
Бо в коханні, що знов сталося у нас,
Буде строком давності життя.
Знов заметіль ...
І никає колишнє в темноті.
Знов заметіль ...
Дві вічності зійшлись в один з коротких днів.