Березень, імпозантний шатен з бірюзовими очима, був у прекрасному настрої, тож до блиску натер Сонечко і додав небесам шифонової блакиті. Радісно посміхаючись, чарівник ясним промінцем постукав у вікно друзям, мовляв, досить спати, у нас багато роботи.
І ось уже на стежці, що веде до хатинки під старою ялиною з'явилися приятелі-бадьорий і усміхнений Кузька та трохи незадоволений, бо не дали цікавий сон додивитися, Рижий.
У Березня вже був готовий сніданок і важливе на сьогодні завдання. Але спочатку треба підкріпитися, бо кіт уже почав зображати голодний обморок. Коли сиділи за столом і насолоджувалися ароматним какао з ванільними булочками, Березень, нарешті, поділився з друзями тим важливим і таємничим завданням.
Коли ви зазирнете в кімнату, де смачно пахне випічкою, шоколадом і затишком, то побачите( тільки тихо, не заважайте) ну дуже заклопотану, з дуже таємничим виглядом трійцю...У них дуже важлива робота, дуже творча і відповідальна робота. Що вони роблять, запитаєте ви? Як, ви не знаєте, який завтра день? Звичайно, знаєте!
"Завтра ж свято",-розповідав Кузька, що завжди все знав, -"і ми повинні підготуватися, правильно?"-запитав він у Березня. Наш маестро з посмішкою відповів малому:"Молодець, Кузька, все пам'ятаєш." Задоволений Кузьма аж почервонів, так йому було приємно.
І кімната перетворилась на творчу майстерню: на столі лежали барвисті відрізи шовку, прозорого блакитного шифону, сувої яскравого атласу, вишукане мереживо, в гарненьких скриньках виблискувало намисто і витончений бісер.
Умілі руки Кузьки, чарівна паличка і дизайнерське мистецтво нашого Маестро творили дива: вся кімната була прикрашена шикарними букетами ніжних тюльпанів, на пелюстках яких виблискувала кришталева роса; вишукані троянди наповнювали прекрасним ароматом хатинку; гіацинти яскравими різнокольоровими групками, ніжні і м'якенькі як мамині обійми, мімози радували очі.
Кузька, висунувши кінчик язика, вирізав із кольорового паперу ромашки і кульбабки, щоб зробити найкращу вітальну листівку для їхньої з Рижим Хазяйки. А Березень фантазував біля плетеного кошика, створюючи витончену квіткову композицію. А що ж Рижий, спитаєте ви, що ж він, байдикував? Зовсім ні, він створював майстрам настрій, розказуючи казки і співаючи пісеньки про...а він і сам не знає, про що ті пісеньки: про щастя, про ту гарну кицьку, яку він бачив минулого літа, про теплу весну та і, взагалі, про все на світі!
Хлопці творили, фантазували цілий день і коли Вечір разом з Місяцем зазирнули у вікно, були здивовані, бо то було прекрасне видовище-яскраве різнокольорове розмаїття весняних посмішок і поцілунків для нас, милі дівчата! Зі святом нас, з нашим святом, незважаючи ні на що! Миру нам, весни і щастя!