У Лютого був гарний настрій: він зранку побавився зі Сніжком, покатався на хмарині, потім разом з дітьми зліпив Сніговика і побігав з ними наввипередки на лижах. Трохи заморився і вирішив, що треба відпочити. Присів в м'якеньке крісло біля вікна і тільки хотів подрімати, як почув знайомі голоси на вулиці. Визирнув у вікно і побачив, що до нього ідуть гості-Рижий і Кузька.
Хазяїн швиденько підхопився і вийшов назустріч приятелям. Кузька, знімаючи кожушка і чобітки, одночасно вітався, розповідав, що цікавого вони бачили по дорозі і діставав зі своєї скриньки книгу з рецептами.
"Зараз же Масляна",-говорив Кузька прямуючи на кухню,-"отже, треба пекти млинці". І дістав з таємничих глибин фартушок і поварського капелюха.
Лютий теж одягнувся в білосніжного фартуха і запитав у друзів, з якими начинками у них будуть млинці. Вирішили робити з грибами, варенням і сиром.
Робота закипіла: Кузька збивав яйця з цукром, Лютий сіяв борошно, замішував тісто, ставив сковорідку на вогонь. Млинці виходили рум'яні і запашні. Рижий хотів було пригоститися парочкою смакоти, але пильний Кузька помітив і сказав, що ще не час бо ж треба допекти всі. На шум вийшла зі своєї нірки Мишка і теж заходилася допомагати. Вона загортала в солодкі млинці сир, гриби, густе варення і складала на великому блюді.
Нарешті останній млинець допечено, загорнено, на кухні прибрано. Пора і вечеряти. Стіл застелений скатертиною, посередині красується пузатий блискучий самовар, пускаючи зайчиків, млинці ароматно закликають спробувати їх зі сметаною.
"Ну нарешті",-промуркотів кіт і перший зайняв місце за столом,-" а то з голоду можно померти".
Вечеря проходила весело і смачно. Кузька розповідав казки, кіт співав весняні пісні, які вміють співати лише коти, Мишка слідкувала, щоб всі добре поїли.
А за вікном Вечір прогулювався разом зі Снігом і Морозом...